Мертве листя

 Восени, все листя на деревах починає відмирати. Хоча, чомусь, часто порівнюють його з золотом. Воно опадає , і коли лежить на землі, то вже мертве. Як те самісіньке золото. Купуючи його, знаходимо якесь дивне щастя, але воно теж мертве, як те осіннє листя. Бо не принесе цей цінний матеріал любові чистої, почуттів джерельних,  віри чесної…

 Весною, знову виросте молоде листя на деревах,як  нова людина і почне зеленіти, аж до наступної осені.  Можливо, людська душа перероджується , і приходить на Землю, як та весна, декілька раз, із набутим досвідом, з минулих життів. Та це тільки припущення, казка, але хто в що вірить- те і має.

 А представте , що людині було б дозволено жити вічно на Землі. Що б тоді було б ? Напевно ще більше людський рід сперечався за владу і привласнював все матеріальне, що є на Землі. Чомусь, ми думаємо, що вічні тут, і все тягнемо до себе, все, що тільки можемо, бо думаємо, що залишимо дітям.  Але статки наші не вічні, вони розбиваються об жадібність людської душі. От і виходить, що не подарує нам Бог вічного життя на Землі, бо гордість з’їсть нас , а ми, не зможемо скласти собі ціни.

 Душа -  пов’язані з тілом, а наші тілесні хвороби – це наша ненормальне життя і родове пошкодження. І до тих пір, поки люди не зрозуміють, що хворі духовно, до тих пір, темна буденність буде призводити до ненормальних діянь. Згадайте, що вся історія побудована на крові, бо розум і серце наші пошкоджені.

 Природа – це є Бог. А люди частенько  йдуть проти природи. Та й  вогонь  шукання Господа у кожного різний і таланти теж. Тому, ми не можемо знаходитися в суспільстві на однакових сходинках.  У Радянському Союзі намагалися всіх зрівняти, але…