Ми йдемо у вічність залишивши все, Тільки боїмося думати про це, Адже все, що зроблено нашими руками, Бог прийме з охотою, з великим старанням.
Буде перевірка всіх скоєних вчинків, Чи ти жив хоч правдою тут на білім світі?, Всі твої обов»язки , чи були вони виконані?, І що в тебе на совісті розкажеш Богу.
Якщо гірко усім людям було їм з тобою, То за це в отвіті будуть твої діти. Думати всім треба про святе життя, Бріхні та насильство, кара їм одна.
Над дітьми знущатись не навчивши їх, Що людей здоров»я це твій заповіт. Не дай Бог голодні, чи старі від рабства, Та знущання також,
Бог побачить, твоїм діям прийде кара. То ж подумай скоро, поклонившися молися, ЗА СВОЇ ТИ ВЧИНКИ….
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1474 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
