Ластівки рідні прилетіли до нас, [b]Маленьким сердечком відчули життя, Клопіт великий у них у цей час, Збудувати гніздечко та дати життя.
Робота почалась, знайти місце затишне, Під стріхою даху житлового будинку, Тремтять іх сердечка від страху, що ж буде?, Чи Бог захистить?, Чи підтримають люди?.
Всі сили свої тратять на працю, Щоб збудувать, як скоріш свою хату, Очей відірвати в цей час неможливо, Так хочеться з радістю допомогти їм.
Майстри вони щирі, терплячі й розумні, Кладку з болота й соломки кладуть, Виростає будиночок очам не повіриш, Ці істоти маленькі трудяться вміло.
Дзьобиком творять справжні дива, Ніби руками людина сплела, Навчитися праці й життєвим ідеям, Маємо ми у пташок, що літають у небі.!!![/b]
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1860 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
