А давай ти розповіш мені про теквондо,а я просто поплачу,дивлячись на тебе… І ти знову на ранок вдаш,що ми незнайомі. Я вчитиму тебе нового,а ти плюватимеш на мене після. Я торкатимусь твоїх пальців,і розумітиму дійсність… Твої губи будуть як терпке м*ясо з ожиною… І я знову плакатимусь людям ,що незнаю,що чинити з нами. Мене мучить совість і серце,але бажання розширює судини…і я знову залізу в твій блокнот,щоб на цей раз перечитати все-все.Ми будемо бачитися…а потім…потім ти просто не прийдЕш..ти начебто розумний,але забагнув жити в кайф. А я буду як лялька…хоча ні…це банально…шлюха? Заголосно сказано?! Я буду ,як твоя річ,якою ти користуєшся…але зрідка. У свята. Чи лише на вихідних. Чи лише у вівторок,четверг та суботу. Від тебе пахне холодом. Сирим холодом. І ще мені подобається,що ти не вмієш курити…але повір,навчу. Ми накуримося в хлам і знову все повторимо. А потім ти зробиш те,про що я навіть не мріяла…і я знову переконаюсь,що абсолютно всі мої мрії здійснюються. Коли я розкажу тобі про це,ти мене вишвирнеш геть. А мене більше і не тягнутиме назад. Ти станеш лише прочитаною книгою,від якої залишаться спогади. Можливо,іноді і знову перечитаємо один одного. Але просто для розваги. Причому моєї. Я не писатиму про те,що ти зрозумієш,а що ні. Ти й так багато розумієш. Але я вдам ,що повірила тобі. Твоя кімната світла,але те грязне дзеркало лякає. Твій почерк дрібний і досить не акуратний. Твої подушки тверді,як і твої стіни,в яких ти часто ховаєш свій біль. Ну домовились. Я подивлюсь що далі. До чого ти докотишся малий. Бо так треба.Треба гратись ,а що тірятись в цьому світі.
І правда, не варто губитися чи "тірятися" в цьому світі і не розтрачувати час на такі ось "експерименти", а засісти за граматику, щоб не соромитись перед людьми. "Розповіш"- розповіси; " теквондо"- тхеквандо; "вдаш"- вдаси; "твох"- твоїх. Мені не приходилось бачити, щоб у прозі виставлявся авторський наголос - це Ваше "ноу-хау?". Удачі!
Велике дякую за коментар,але хто із сучасних і незалежних письменників звертає на граматику?Навіть якщо в мене небуде бажання,я і крапок не ставитиму.Це власна незалежність,воля і право так писати.(Ваші зауваження не перші щодо цього).Проти сленгу мало хто виступає.Мої слова зрозуміє кожен.І саме в цьому,я вважаю,є якась приправа...
Це точно, пані Катерино, слушне зауваження. Але візьмемо до уваги, що пані Христина ще зовсім юна дівчина. То ж і прагне до свободи самовираження, розуміючи її досить специфічно. Очевидно, дівчині в шкільні роки не пощастило з вчителькою української мови і літератури. Тому зараз ми, любителі творчості юних обдарувань, мусимо добре помізкувати щодо значення слів "забагнув, корисуєшся" і т.д. Давайте подивимось, пані Катерино, до чого "докотиться" пані Христина далі, коли буде ігнорувати елементарну грамотність. До речі, пані Христино, частка НЕ з дієсловами пишеться окремо навіть в творах Т. Г. Шевченка, а слова"тірятися, грязне" на українську мову перекладаються трохи інакше. З повагою до вашого почуття свободи,пані Христино, не ображайтесь на нас, бабульок.
Шановна Христино, ніхто Вас не примушує вкладатися у якісь "рамки", Ви можете писати як побажаєте, нехай це буде Ваш стиль. Але є певні роками напрацьовані напрями розвитку української писемності - граматика і пунктуація. Якщо не ми, то хто повинен цього дотримуватись? Вирішувати Вам.
І поцікавтесь творчістю того ж Жадана,чи Карпи.Дивлячись на їхню популярність і наявність таких же слів,ніхто їм не заперечує писати в такому стилі.Кожному своє.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
