Шепотів їй на вушко вітер Він тебе кохає безмежно Кивав головою клен гордовито Вашу зустріч він чекає шалено Трава шовкова колихалась Він зачаровоний тобою Веселка різнобарвами переливалось Ти забрала його волю Вдалині споглядав місяць місяць Адже любов не марна Сонячний промінчик бродив тихо Ви ж пара дуже гарна Гомоніли хмарки вгорі Він пропадає без тебе Мелодією вистукували дощові каплі Ти його сонце і небо Ти його щаслива зірочка І нестримне бажання Тепле лагідне літечко В цілому світі єдине кохання.
Дуже прекрасно розгортаються події , слова ніби нанизуються одне на одного , якийсь підтекст ритму , ніби нема , але внутнішньо запалює далі читати і шукати продовження . Може чогось не вистарчає ...Може праці над словом , а може просто , треба ще чогось ... Але захоплює - сам пошук , сам дотик до слова яке дихає , яке живе ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за