Улянка сиділа поруч з мамою за великим письмовим столом і розглядала малюнки на відкритках, які мама акуратно підписувала до свята. Мама завжди вітала усіх знайомих і рідних зі святами і вигадувала різні побажання. Улянка тільки-но навчилась читати, і з великою увагою перечитувала написане мамою , а потім клала у конверти кольорові вітальні картинки.Такі хвилини дівчинці були дуже до вподоби. Але був один момент, який завжди її дивував: мама у своїх вітаннях усім бажала мирного неба. Яке воно, мирне небо? Чому воно так важливе для мами? А може у мирного неба колір якийсь особливий ? Чому мама бажає його усім?
Минали роки, Улянка зростала, а мама у вітаннях далі бажала усім мирного неба.
-Мамо, ну навіщо бажати мирного неба? У мирний час живемо, хіба у тебе є сумніви,що мир може щось порушити?
-Ох,доню,-усміхалась мати-мир такий крихкий, як кришталь. Не дай вам Боже,діти, пізнати війни! Не дай вам Боже...!
Улянка слухаючи матір, все ж не вірила,що війна колись може постукати і у її двері. А через недовгих тридцять років зрозуміла зміст маминих побажань, гіркоту втрати, і біль за Державу.
В Україну прийшла війна. Українське небо утратило “мирний” колір.
Улянчиній матері уже не довелось побачити тих змін...
Побажання завжди справджуються , що побажаєш - те дістанеш . Мабуть важко переживати через те , що я бажаю , а мені ні ... Але ... Чого люди не дають , Бог подасть . Успіхів вам !
Мирного неба! Зі святом прапора і настіпаючим Днем Незалежності!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")