Коментувати також можна з та

Чт, 25.04.2024, 00:22
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1019]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2669]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [806]
Вірші про мову [213]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [210]
Вірші про Перемогу, війну [410]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1218]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4422]
Філософам [1294]
Громадянину [865]
Метафізика [154]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

ПОПЕЛЮШКА 2-56

 
  1.     Та на жаль взаємністю музика йому не відповіла, а так і залишилася неподіленою любов'ю. І прикро саме те що відбулося це не відразу. Навпаки, у дитинстві він навчався співу, і робив чималенькі успіхи. та у перехідному віці голос його так остаточно і не переломився, і залишився тонким , як у дванадцятирічного хлопчика. Теж саме і із зростанням. До метру із кепкою навіть і вісімнадцять років не доріс. Щоб не потрапити до Армії, пішов до нашого корабельбудівельного Вчиться без ентузіазму та цілком успішно і технічну професію, сподіваюсь, таки опаеує, бо впертий. Та все одно любов до музики переважає у ньому все інше. Тому і жодного концерту не пропускає, і про кожного виконавця певну думку має. А ось тобою просто таки марить. Не знаю як, та дізнався про твій день народження і вирішив зробити тобі подарунок. А який подарунок для співачки може бути кращий за квіти? Та звичайно ніякий. Але кому саме вручати ці квіти. На перший погляд саме Костєві. Він же був автором ідеї. Але із своїми нікчемними, як здавалося йому особистими данними, стати перед тобою на сцені. Він би нізащо не наважився. Залишалося одне - шукати кандидата на цю, вкрай важливу для нього роль. І вибір Костя кінець кінцем впав на мене. Скоріш за все з тієї причину, що я був у цю мить до нього найближчий. Але на цьому усе ще далеко не завершувалось, бо в усьому Кость намагався досягти неперевешеності. Ось ця неперевершенність неочікуванно і підвела. Одягнути на мене звичайний ширпотребовський костюм здавалося йому неможливим, надто просто і буденно. І Кость розпочав пошуки. Знайомих у нього було багато і з самих різноманітних сфер. Хтось і десь вказав йому на кіностудію “Ленфільм”, у реквизітах якої було безліч витворів справжніх шедеврів найвідоміших, як їх тепер кличуть, кутюр'є. Випадок звів його з молоденькою костюмершою з ціє ж студії. А в неї давно вже зберігався без усякого використання дивовижний чоловічий костюм, викроєний за справжніми, невідомо де і яким чином роздобутими, американськими лекалами. Чому американськими? Та тому що призначався цей костюм виконавцю ролі американського супермена. Та в останню мить з ідеологиччних міркувань постановку фільму було відкладено на невизначений термін, і костюм залишився не при справах. І уявляєш, саме цей костюм прийшовся мені тютелька, як то кажуть, у тютельку і після ретельної примірки передала костюмерша цей костюм мені під відповідальність Костя на короткий термін, а саме для вручення тобі квітів на сцені. Та ще й попередила, що у випадку якихось його пошкоджень, розрахуватися не мені, ані їй просто не висточить коштів, бо костюм цей мав захмарну ціну. Мені б замислитися над її словами, відмовитися, пошукати чогось іншого, та де там. Захоплення Костя затьмарило мені очі. А тому, як і він, я літав, мов на крилах. Мені вкрай кортіло нарешті побачити ту дівчину, заради якої мій сусід по кімнаті був готовий на все. Яка ти насправді, я звичайно тоді ще не уявляв, але від того шал мій не вщухав ні на мить.
  2. Ну, як все відбулось на сцені, ти мабуть знаєш краще за мене, бо у ту мить я і справді голову втратив — так ти мені сподобалась, та іще після такого чарівного співу.
  3. -Ой, припини, припини! - замахала на нього руками Наталя, - ти ж обіцяв у подальшому обходитися без лестощів на мою адресу. А до того ж не один ти голову втратив. Я теж і не менш, ніж ти. Тому і не пам'ятаю у якому саме костюмі ти був. І взагалі, для чоловіків одяг завжди не на першому місці. Ти б мені сподобався мабуть і в дранті. Бо ти увесь такий. Про такого я навіть і не мріяла. Тільки не задавайся так з цього прводу - не люблю хвальків. А тепер розповідай далі.
  4. -Та я вже майже усе і розповів. Залишилось обмаль. Але найважче. Коли б за день після вручення квітів, костюм було повернуто до кіностдії, не довелося б мені стояти перед тобою і щось роз'яснювати.Та я дуже вже хотів тобі подобатися. І з цієї причини дуже соромився явитися тобі на очі у потертих джинсах і витягнутому светрі. Гадав, що із таким ти не побажаєш жодної справи мати . Тепер бачу, помилився та вже пізно. Нічого не вдієш. Костюм остаточно пошкоджено. І навіть найкраща хімчистке проблеми не вирішить. Немає такої , щоб здатна була повернути закривавленному костюму первісний вигляд. Але він не тільки закривавлений, ще й не абияк подертий. Ось дивись тут на рукаві, а тут на брючині. Залишається тільки, як ти і запропанувала на початку, викинути його на смітник. А як же тоді бути костюмерші. Адже костюм вона узяла без дозволу свого керівництва, під чесне слово Костя. Перша ж перевірка, і все випливе. І що тоді їй - під суд іти? А, як бути мені, що в в усьому винен? Зізнаватися і сідати із нею поруч на лаву підсудних. Я так би і зробив, бо не звик з-за своєї провини за чужими спинами ховатися. Але й навіть цим долю костюмерши полегшати не вдасться — її звинуватять у тому, що злочин зробила не сама, а у складі злочинної групи. А за це строк вироку не зменшують, а, навпаки, збільшують. Ну, добре, сядемо до в'язниці. Та хіба це відшкодує збитки кіностудії? Що їй вирок і навіть гроші, їй костюм поторібен, точнісенько такий, який мені було позичино.. Та хто і як здатен здійснити це? В цьому і питання. А відповіді на нього я досі не маю. Суцільна безвихідь. Ну ось, усе тобі розповів, а тепер чекаю на твою пораду. Мені дуже соромно, адже я чоловік, та крім тебе порадитися мені ні з ким.
  5. Наталя напружилась, насупила тоненькі підсурмлені брова і замислилась. Навіть якісь слова злітали з її вуст та до вух Андрієвих не долітали, такі тихенькі були. Та ось брова вже не тіснилися біля переніс'я, лихі думки не затьмарювали чисте високе чоло, вуста не витягувались у тоненьку скорботну смужечку безнадії, а широко і відкрито посміхалися, виблискуючи перлинами бездоганно рівних зубів. Нарешті, впевнившись що не помиляється у рішенні вона донесла його до Андрія. 
  6.  

Додав: вершник (15.02.2015) | Автор: © ЮРИЙ ІВАНОВ
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1442 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
0
1 Лілія • 14:37, 15.02.2015 [Лінк на твір]
hands respect
avatar
0
2 suziria • 23:10, 15.02.2015 [Лінк на твір]
91_smile-2
avatar
0
3 karas • 19:21, 23.02.2015 [Лінк на твір]
Чекаю на продовження , цікаво hands


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

karas: Ми різні люди , добрі й злі , та правда завжди головна в житті .

karas: Коли не ділимося добром приходить зло , але про це ми дуже часто забуваєм .


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz