- Привіт - Привіт... - Як ти? - нормально - Що нового? - та, нічого - Ти кохаєш ще? -..... - Знаю, що так.. - Може наново ? - Ні? - Ти плачеш? - Це вітер... - Як по іншому.. - Ти розумієш, що останній раз побачимося? - ... - Серце твоє не вірить, може вимкнеш розум? - Ти куди? Стій! - Та, чекай.. ( Я її тримаю серцем, та поглядом розумію, якщо не зараз вона зникне з мого життя.. Добігаю ловлю і притискаю до себе, вона намагається вирватися її сльози показували біль душі, а серце виривалося з грудей, як на першому побачені коли ми були одні..) - Почуй мене ! Зараз останній шанс коли ми будемо разом, роблячи помилки ми вчимося. Давай, скажемо, що болить та хочеться на віщо? Вбивати, що є? Потім вмирати і ховатися від життя. ( Витирав її сльози, цілував вуста, шепотів та тримав її руку на своєму серці, воно намагалося втікти. Хотів щоб вона відчула, як йому без неї. Ми мовчали її руки почали обіймати мене, лицем пригорнулася до мене я зумів відчути її запах парфум той рідний запах коли кожен раз при зустрічі та прощання вбирав весь смак свого життя.)
Як важко на світі буває , я кажу що я так кохаю , вона все чомусь десь тікає...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Щиро дякую за коментарі! А прозою, бо пишу на телефоні, не можу відформатувати. Обов'язково пізніше додам формі. На комп'ютері забула пароль входу на сайт.
у Вас 
0
