Промінчик сонця пройшовся по палаті пологового відділення і завмер на стіні. Рання весна давала про себе знати, але на вулиці було ще доволі холодно. Інга тримала свою новонароджену дівчинку, присівши на краю ліжка. Малеча тільки що посмоктала грудне молоко мами і солодко спала, заховавши нижню губу.
Інга подумала: Яке щастя, у мене є моя дівчинка. Як же її назвати? Не знаю…. Але це зараз не головне. Головне те, як сказати чоловікові, що це не його дитина? Він же прийде із гостинцями до мене, буде цілувати і вітати, а я йому - сюрприз. Ні, не скажу про цю свою погану таємницю. Не хочу засмучувати. Краще хай буде так.
Жінка подивилася на тумбочку біля ліжка, на якій лежала маленька червона коробочка. Вона вже подивилася подарунок від коханця - це був перстень з діамантом. Так, Андрій ще зранку передав цю річ, але швидко пішов, щоб ніхто не примітив. Що у мене за життя? Я обманюю двох чоловіків…. І всі можуть в один день стати нещасними. Я не вірю в Бога, тому мені легше. Думаю, що відповідати не за що не буду…. І тут згадала , як вони з Андрієм разом відпочивали на морі, а чоловіку сказала, що поїхала в санаторій, щоб начебто, підправити здоров’я. Так було весело - незабутні дні щастя. А це і добре , що у моєї донечки тепер два татуся,- легше буде ростити. А далі, що буде то і буде….
До палати зайшла медична сестра і тихо промовила, щоб не розбудити новонароджене диво: Підійдіть до вікна. До вас прийшов чоловік. Інга положила дівчинку на ліжко і подивилася у вікно. Чоловік стояв з пакунками і квітами . Він привітно посміхнувся і помахав рукою. Інга теж усміхнулася і подумала: Я ,напевно, щось роблю неправильно, але виправити ,в даний момент, нічого не можу, бо обман мій зараз дуже щасливий…..
Квітень 2015 рік.
Бажаю всім розрізняти біле і чорне, позитивне і негативне, вірити в любов і не обманюватися в ній,-
Ірина Пшиченко.
Непогана проба пера в прозі.Чи може Ви й раніше прозу писали, даруйте, якщо не читав.Життєва ситуація.Трагедія може закінчитись на одній героїні, якщо вистачить духу все життя нести цей гріх в собі, покаявшись лиш перед Богом.Але ж вона невіруюча. Як на мене, то це непоганий пролог до подальшого твору, можливо навіть роману.Творчих Вам успіхів.
Гарний початок і хочеться продовження, а щодо обману..., якщо вона за дев'ять місяців його не відкрила, то вже й не відкриє... кожен має право на вибір - це її вибір...
Глибокий твір, пані Ірино. Заставляє задуматись над власними поступками, і продовження тут не конче. Кожен може просто собі його цявити так, як поступив би сам. Я б на місці героїні призналась, хтось, мождиво, й ні. запрошую вас до публікацій ц на сторінці ФБ у групі: https://www.facebook.com/groups/KLUBPROZA/
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
