Пташка
Попала в безвихідь пташка.,
Де лише сутінки пітьми.
Давно іі мрія згасла..
За яку вона трималась в житті.
Птаха крила опустила ..
Серед розлюченої зграї.
І вона стала безсила..
ЇЇ надія в очах згасає.
Не здавайся легко пташко..
Навіть за соломинку держись.
Поки промінь світлий не гасне..
Доки віра в душі твоїй.
Настане мить ..ти розправиш крила.
І знімешся знову ввись .
Полетиш де воля світла.
Тільки пташечко , тримайся держись.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.