Нд, 06.07.2025, 10:51
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1074]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [116]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4532]
Філософам [1315]
Громадянину [923]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Янгол Хранитель. Пригода 3.

 3. Самопал
В ті післявоєнні часи кожний сільський хлопчина робив собі самопал у вигляді  старовинного пістоля. Береш дошки шмат, випилюєш з нього рукоятку у  формі пістоля, кусок трубки мідної чи сталевої розплющуєш з одної сторони і заливаєш свинцем десь на сантиметр. Потім на відстані 3-5мм від свинцю напилком пропилюєш отвір тонкий для запалу, це «пановка». Міцно закріплюєш трубку на рукоятці і пістоль-самопал готовий.
То ж одного разу випробовував я черговий самопал. Засипав добряче пороху рушничного (випросив у дядька Івана, мисливця), запижував пижом із паперу, засунув обрубок цвяха, знову запижував, насипав сірки із сірника на «пановку», приладнав сірник головкою біля пановки. Зброя готова. Пішов на кінець городу, прицілився в стовбур акації і тернув сірниковою коробкою по сірнику. Як бабахнуло! Рукоятка залишилася цілою, а від трубки – шматки в місцях кріплення до деревини. Рукоятка виявилась міцною.  Я і акація залишилися неушкодженими. Всі шматки полетіли вище голови. Мені повезло.
Правда, матері я про це: ні гу-гу. Навіщо рвати їй серце? Та й мені тоді б дісталося на горіхи.

 

Додав: Pylyp (01.11.2016) | Автор: © pylyp
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Проза, Кухровський Петро

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2187 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): ЖИТТЯ, Пригодм

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 nasvictor • 16:46, 01.11.2016 [Лінк на твір]
Є що згадати. )) І наше покоління те видумувало такі штукенції. Трубка, сірка. цвях. А дехто йшов ще далі...Гарні ваші оповідки. Щирі і легкі в читанні.Повезло - пощастило. Всіх благ!
avatar
0
2 Pylyp • 21:30, 01.11.2016 [Лінк на твір]
Ой хлопчаки, хлопчаки! Скільки вас зосталось каліками в післявоєнні часи.
avatar
0
3 Asedo1949 • 22:10, 01.11.2016 [Лінк на твір]
Таких невигаданих історій не тільки у хлопців, а і в дівчат -багато. Пам'ятаю, як ми, дітлахи, просили бабусю щось цікаве нам розказати, а тепер самі розказуємо. От час летить... Гарно,п.Петре! 55555
avatar
0
4 spydut • 20:26, 02.11.2016 [Лінк на твір]
Мені також батьки розповідали про такі забави ! А зараз лише компютери - від них очі ... і самотіність ... yes
avatar
0
5 iv-ann • 20:00, 04.11.2016 [Лінк на твір]
На таких історіях наших батьків ми вчилися ... yes
avatar
0
6 Pylyp • 20:44, 08.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую, друзі!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
kraynyuk46: Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу  долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!

kraynyuk46: Дякую Вам за такі глибокі роздуми. Бажаю подальших успіхів у творчості. 

kraynyuk46: Чудовий вірш про чисті, щирі почуття до коханої. plus_1_ 


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz