3. Самопал В ті післявоєнні часи кожний сільський хлопчина робив собі самопал у вигляді старовинного пістоля. Береш дошки шмат, випилюєш з нього рукоятку у формі пістоля, кусок трубки мідної чи сталевої розплющуєш з одної сторони і заливаєш свинцем десь на сантиметр. Потім на відстані 3-5мм від свинцю напилком пропилюєш отвір тонкий для запалу, це «пановка». Міцно закріплюєш трубку на рукоятці і пістоль-самопал готовий.
То ж одного разу випробовував я черговий самопал. Засипав добряче пороху рушничного (випросив у дядька Івана, мисливця), запижував пижом із паперу, засунув обрубок цвяха, знову запижував, насипав сірки із сірника на «пановку», приладнав сірник головкою біля пановки. Зброя готова. Пішов на кінець городу, прицілився в стовбур акації і тернув сірниковою коробкою по сірнику. Як бабахнуло! Рукоятка залишилася цілою, а від трубки – шматки в місцях кріплення до деревини. Рукоятка виявилась міцною. Я і акація залишилися неушкодженими. Всі шматки полетіли вище голови. Мені повезло.
Правда, матері я про це: ні гу-гу. Навіщо рвати їй серце? Та й мені тоді б дісталося на горіхи.
Є що згадати. )) І наше покоління те видумувало такі штукенції. Трубка, сірка. цвях. А дехто йшов ще далі...Гарні ваші оповідки. Щирі і легкі в читанні.Повезло - пощастило. Всіх благ!
Таких невигаданих історій не тільки у хлопців, а і в дівчат -багато. Пам'ятаю, як ми, дітлахи, просили бабусю щось цікаве нам розказати, а тепер самі розказуємо. От час летить... Гарно,п.Петре!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
