Їхав я якось влітку із Вінниці в Комарів (нині – село Урожайне). Приїжджаю автобусом до села Селище, переїжджаємо річку Буг і на зупинці, що в центрі села, я виходжу. Поклажа в мене не важка: дві буханки хліба, пакет молока і шмат ковбаси вареної. Це було зразу опісля хрущовських часів. Якщо пам’ятаєте, у Лєскова Миколи Семеновича, його герой однойменної повісті Лівша був в Англії і вивіз звідтіль страшну таємницю: «Англічанє ружья кірпічом нє чістют». Та ж то був умілець народний, майстер. А наш партійний вождь Хрущов Микита був в Америці і теж привіз страшну таємницю заграничного успіху – треба вирощувати кукурудзу та бобові і країна розбагатіє. Так країна «розбагатіла», що селяни змушені були привозили хліб, молоко і молочні продукти із міста. Землі в людей позабирали, залишили не більше сорока соток, а на такій кількості землі вже корови не вигодуєш. Свиню та курей - можна, а ще корову – ні. То ж віз я продукти в село матері.
Вийшов з автобуса, перейшов дорогу і пішов у напрямку Комарова по обочині, бо тротуару в селі не було. Праворуч, попереду, десь через метрів за 200, починається став, а дорога йде по греблі. Сікалова гребля - називається те місце. Підхожу до ставка, аж раптом із-за моєї спини вилітає одноосний причіп і на великій швидкості пересікає мій шлях та влітає прямо в став. Буквально за два кроки переді мною, а це якихось дві секунди ходу. Я отетерів. Буває ж таке! Їхала вантажівка і в неї на повному ходу зривається причіп із фаркопфа. Не знаю, чи повертався той водій за причепом, чи навіть не відчув, бо я піддав ходу і мерщій добрався додому. Повезло мені.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
