У літо 1139, Всеволод Ольгович привів половців до Прилука, взяв й інші міста, захопив Посулля.
Ярополк же зібрався проти нього з братами своїми і з синовцями, з суздальцями і ростовцями, з полочанами і зі смольнянами. І угорський король послав йому допомогу. Зібравши багато воїнів, Ярополк пішов до Чернігова.
Всеволод же, дізнавшись, що у Ярополка багато воїнів, злякався.
А люди чернігівські заволали до Всеволода:
- Ти сподіваєшся втекти до половців, а воєводства свого не боїшся погубити?
До чого ти повернешся? Краще залиш зарозумілість свою і проси миру.
Ми знаємо милосердя Ярополка, він не радіє кровопролиттю, але заради бога захоче миру, береже він землю руську.
Всеволод, чуючи це, погодився і почав посилати послів з благанням до Ярополка, просячи миру. Ярополк же був благим і милостивим вдачею і, розсудивши все, не захотів кровопролиття вчинити, але уклав мир.
переклад з російської українською - Івана Петришина
мене цікавить план літературний, а не - історичний. дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.