Пт, 22.11.2024, 03:28
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

ПРИТЧА: ТРИ СЛОВ'ЯНСьКІ БОГИНІ ГРИЗОТИ

ПРИТЧА: ТРИ СЛОВ'ЯНСьКІ БОГИНІ ГРИЗОТИ

Іван Петришин

Була собі дівчина. Гарна така. Любила споглядати. От була вона раз у ліску, а, там на зустріч їй три діви йдуть. Одна така гарна, що описати важко. Каже до дівчини: "у тебе вода  є. Дай мені лице вмити. Дівчна на це: "ти дуже гарна. я тебе не знаю. нащо тобі води? ось, яке обличчя гарне, не те, що у мене!" От перша діва їй і каже: "звати мене Заздрість. інші ще і Завистю називають". Не хотіла мені води дати, то захворієш хворобою моєю- заздрістю. усе, що не побачиш у інших, тобі буде хотітися". Друга діва каже: " добре, то дай хоч мені ковточок води- я дуже пити хочу." "е, ні, - відмовляє дівчина, - у мене води мало. мені ще додому йти, то пити схочу". Каже їй друга діва: "Не хотіла мені води дати, то захворієш хворобою моєю-  жадобою. усе, що маєш, нікому ніколи не даватимеш. і, тобі ніколи ніхто нічого не дасть". Підступила третя діва: "дай хоч мені води трішки". Дівчина зі злості: " та надоїли ви мені! сказала, що не дам, то не дам!" Каже їй третя діва: ""Не хотіла мені води дати, то захворієш хворобою моєю- злістю. усе тебе буде злити. і усі злитимуться на тебе." 
  Та засміялася з них: " та, що ви можете мені зробити? піду до волхва, то мене зцілить".
   Пройшов день. Побачила сусідку, а в неї різьблене коромисло. Як їй його захотілося: очі, прямо, поїдали його. Аж голова розболілася, а, потім, плакати почала, бо у неї такого не було. Гризла її Заздрість удень, і, навіть, уночі сни заздрісні бачила. 
  На другий день, прийшла сусідка до неї та й каже: "люба, дай мені трохи борошна, бо моє закінчилося". А, та їй у відповідь: "неможу, бо завтра неділя, треба пирогів наробити, а борошна мало залишилося". Сусідка глянула, а через відчинені двері цілий мішок бороєшна видно. Та піймала її погляд і каже: "то- не борошно. це- висівки". "Добре. дарма. попрошу іншу". Пішла сжусідка, а дівчина відразу комору, клуню, льох позачиняла на замки, щоб було хто не вкрав у неї щось. Їй почало сердешній видаватися, що у неї усі усе гочуть украсти і забрати. І спати почала погано: усе їй снилося, що у хаті злодій, що усе покрали, навіть полуниці повисмикували.
     А, як бачила вона когось, то стали її усі злити: "усі мають кращі речі, ніж я. але усі ще хочуть у мене все покрасти. не дам!" Як хтось обізвався до неї, вона зразу, зопалу, і казала: "у вас усе краше, ніж у мене. а, я нічого не маю. і, вам нічого не дам". Стали обминати її люди- зла, недобра, заздрісна, жадібна.
   Пожила вона у тій скруті рік, і почала раду на свої хвороби шукати. Пішла до Волхва, оповіла усе, а той і каже: " принеси до хати барвінку та м'яти. постав на столі. доливай води щодень на палець. як пустять коріння, висади перед вікном, і щодня при сході сонця приходь милуватися. підливай. як розростуться, ріж ножем і подаруй усім сусідам, кажучи: "перед вами я завинила, простіть, будь ласка. хай вас Бог благословить! усе найкраще своє роздай найбіднішим, а залишки їжі принеси мені три дні по три рази. і усе пройде. і щаслива будеш. усе минеться. йди до дуба, промов дубове замовляння. піди до клена, промов кленове замовляння. піди до липи, промов липове замовляння. піди до верби, промов вербове замовляння. піди до вільхи, промов вільхове замовляння. піди до осики, промов осикове заклинання. піди до тополі, промов тополеве замовляння. піди до берези, промов березове заклинання. так само, піди до кожного дерева навколо- ясеня, ялини, сосни, смереки...

дубе, твердий, добрий, сильний,
длуби-довбай, мені силу дай!
тебе обіймаю, прости мені,
я прохаю.

клене, розлогий, тендітний лагі'дний,
листям мене пригорни,
все недорбе відверни!

буче-грабе, зелений, гіркий,
простягни до мене твої гілки,
даруй мені міць твою,
забери хворобу мою!

липо, горда, горда та чиста,
хай мене вбережуть 
твоїх квітів намиста.

вербо довголиста, водолюбна,
дай мені гілля на плетива,
на кошики, на сопілки,
на долівку, на підстилки,
даруй мені гнучкість,
витриманість та тривалість,
даруй веселість, кидай в воду
жалість.

вільхо клейка, клейка та чіпка,
чіпка, лікувальна,
хай збудуться усі бажання!

осико-тріпотухо, срібляста, зелена,
віджени усі прокляття від мене!

тополе, що ростеш у полі,
забери від мене нещастя і болі!

березо білокора,
біла чи сіра,
дай мені надію,
що дарує віра.

ясене-красене, мовчазний, 
усі злі дії ворогів відбий.

ялино завшезелена,
укpіпи стійкість у мене.

сосно стрімка та висока,
смолою та своїм соком
змаж усі рани душевні,
щоби був я певний,
що усе- на добре,
на благодатне,
твоє ймення - не остатнє.

смереко колюча, 
колюча й смоляна',
дозволь, хай незгода 
мене омина'!

в'язе покруче'ний,
покручений та стійкий,
усі напасті з мене змий!

візьми по листку з кожного дерева, зроби вінок. на світанку квітчай себе щодня на три години, поки листя не висохне, а, як висохне, завари вінок у воді киплячій та прийми з нього купіль. висохни, а решта води на узліссі вилий- від звіра усякого, і простять тобі три діви в'яжучі, Жадність, Заздрість та Злість. Прийдуть три інші- Щедрість, Подоба та Злагода.

Додав: ivanpetryshyn (26.05.2018) | Автор: © Іван Петришин
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1382 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): ПРИТЧА: ТРИ СЛОВ'ЯНСьКІ БОГИНІ ГРИЗ

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 вершник • 22:10, 27.05.2018 [Лінк на твір]
hands
avatar
0
2 spydut • 18:36, 01.06.2018 [Лінк на твір]
Цікава притча ! up


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz