Вт, 05.11.2024, 21:41
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

збиру зіля висняне




збиру зіля висняне


 
збиру зіля висняне,
шо ся руспустило,
пугувору-си ду неї,
як ми було мило.

 
виджу її п'єкни вочі
в кожнуму цьвіточку,
виджу її мулудою
шудня і шурочку.

 
назбираю-си барвінку
с синіми цьвітками
і пумолюся так тихо,
як молився-м з мамом.

 
назбираю-си кунвалій,
білих і пахучих,
засьпіваю-си від жалю,
шу ми серци мучит.

 
назбираю-си фіалок,
синіх, як те небо,
і пудивлюся на нього,
кули є путреба.

 
назбираю-си нагідків,
мізерних та білих ,
було мало, було рітко,
шуб чугось ни міла.

 
назбираю-си дзвіночків,
шу такі, як дзвони,
синіх-синіх, як смарагди
памняті курони.

 
назбираю-си румашок,
виликих і чистих,
вставлю в глечика думашньо
з їх зиленим листом.

 
нарву субі лисьця бапки,
притулю ду рани,
шуби міг бим ся збудити
ни пізно, а рано.

 
назбираю-си кульбаби,
шу, як жовти сонци,
пуставлю-си ф чистий шклянці
з вудом на віконци.

 
назбираю чириди,
шу колит і лічит,
вбирігайи від біди,
нагадуйи вічни.

 
назбираю пулину',
сивуго й гіркого,
шуб ни мати ніґди
ні віт кого злого.

 
назбираю хулутку,
цьвіти випущу в ріку,
най пливут в далекі роки,
де я чув ше її кроки.

 
назбираю румнянку,
малого, тирпкого,
шуб зниваги ни відати
ніґди ні віт кого.

 
назбираю лабазу,
шу русте с травою,
пуміш шумом тихих трав,
погадаю с тубою.
     
      Іван Петришин

 

зберу зілля весняне

 

зберу зілля весняне,

що руспустилося ,

поговорю з нею,

як то нам любилося.

 

бачу її гарні очі

у квіточці кожній,

бачу її молодою,

щороку побожно.

 

назбираю барвінку

із синеньким цвітом,

і, помолюсь з нею тихо

узимку і влітку.

 

назбираю і конвалій,

білих і пахучих,

й заспіваю пісню жалю,

що так серце мучить.

 

назбираю і фіалок,

синіх, як те небо,

й подивлюся знов на нього,

коли є потреба.

 

назбираю і нагідок,

дрібненьких та білих,

було, справді, дуже рідко,

щоб чогось не вміла.

 

назбираю і дзвіночків,

які, немов дзвони,

синіх-синіх, як смарагди

пам'яті корони.

 

назбираю і ромашок,

великих і чистих,

вставлю в глечика, як вдома,

з їх зеленим листом. 

 

назбираю подорожник,

притулю до рани,

аби міг я розбудитись

не пізно, а рано.

 

 

назбираю ще й кульбаби,

що, як жовте сонце,

поставлю у чистій склянці

на своє віконце.

 

назбираю череди,

що коле й лікує,

вберігає від біди,

про вічне віщує.

 

назбираю полину,

сірого й гіркого,

щоб не мати ніколи

від нікого злого.

 

назбираю холодку,

квіти пущу у ріку,

хай пливуть в далекі роки,

коли чув я її кроки.

 

назбираю трави-ліків,

малих і терпких,

щоб зневаги нe знати

від злих та лихих.

 

назбираю бур'яну,

що росте з травою,

поміж шумом тихих трав,

побалакаю з тобою.

 

Іван Петришин


Додав: ivanpetryshyn (29.05.2018) | Автор: © Ivan Petryshyn
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1231 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): вірші на західному діалекті, підсянськa слов'янськa мовa

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
0
1 spydut • 18:42, 01.06.2018 [Лінк на твір]
Я не розумію лемківську говірку - але тут щось схоже . І все ж якою говіркою написано ? yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz