Сурогати

Сурогати 

Іван Петришин 

кожна країна має сурогати 

і напів-правду, і нaпів-лжу,  

просто, кожному треба стати солдатом,  

щоб розтрощити фальші межу. 

все навколо таке, яким є- 

результати наших звитяг,  

і твоїм стає моє,  

коли поруч- Країни стяг. 

коло замкнуте розірви 

молитвами і добродійством,  

станьте разом плече до плеча 

і створіть всенародне військо. 

о, держава. а, що це- таке? 

наче муза, що держить щось,  

держо-владство у вас яке? 

ну, а скипетр тримає хтось? 

це- тримання грошей чи землі? 

чи дарів минулих сторіч?  

чи любов до людей в імлі? 

а, чи речення правд віч-на-віч? 

все змінити... а, що- усе? 

імена чи надії, чи мову? 

та ж міняють щороку все знову,  

наче - зміни, а, наче- і ні, - 

Україна- у війні. 

почекайте, війну змініть  

на богиню Миру і Волі,  

то ж даруйте одні іншим долю,  

не цурайтесь своїх, не гоніть,  

цінні зараз усі й кожна мить,  

аби Край Наш міг далі жить. 

завжди будуть ті, хто краде,  

будуть й ті, хто шукає слави,  

але слід зрозуміти усім,  

що ви- маєте ще державу. 

об`єднайтесь, складіть всі скарби,  

всі здобутки докупи,  

ви- слов`яни, а не- раби,  

то ж на Вічі судіть, хто поцупив. 

у брехні чиновників є  

і краплина правди гіркої,  

так, всі дбають про своє,  

про одежу з тканини м`якої... 

коли ваші представники 

мають гроші, скажіть поділитись,  

лиш на ті короткі роки,  

поки знов стане легше жити. 

раз вони- народові слуги,  

хай послужать сьогодні, тепер,  

вам не можна терпіти наруги,  

пані й пане, леді і сер! 

коли знаєш, що треба почати 

із самого себе тобі,  

то для чого тоді кричати 

в вухо іншим в ганьбі і журбі? 

то ж зберіть усіх тих, хто готовий 

боронити країну твою,  

тих, хто в Києві і у Львові,  

чи - у Вінниці, чи - у Стрию... 

боязнь є, і боїться кожен,  

той, хто любить свій народ,  

та йому змогти допоможе 

не чужинець, а патріот! 

Іван Петришин