Не намагайся полюбити вовка, якщо ти - не вовчиця… Не трать своєї ніжності, якщо у душі ти - трепетна лань чи ягниця… Гостри свої відчуття і зуби, щоб втримати його за буйну і непокірну гриву… Щоб цей впертий і безстрашний звір ніколи не забажав оселитися у свійському хліві… Щоб його ніколи не огорнула лінь від близькості здобичі, яка чекає голодної жадоби і жорстокості… Зігрівай його затишком свого лігва, в якому твої очі світяться посеред непроглядної ночі… Чекай його єдиного, з полювання заради тебе і огорнутої турботою про вовченят зграї… Якщо ти мудра берегиня свого роду, ти віднайдеш без слів, як приборкати хижу природу обраного тобою вовка… Якщо ти дійсно мудра і справжня вовчиця, ти усвідомиш, раз і назавжди, що твоя вірність простого сіроманця перетворить у вожака, якого більш відданого своїй сім’ї, природа не знає…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: А й справді - мовчання може стати спілкуванням, якби це не парадоксально було. Та й найменший дотик може викликати "тисячі мурах". Там може бути, коли закоханий!
у Вас 