Любов - це мистецтво... Причому - як не дивно - часто - бойове... Це не мистецтво нападу чи захисту... Це мистецтво компромісу, відданості, вірності, щирості, ніжності, поваги і уваги... Так, з-за любові воювали і навіть вбивали... Але сама любов, по своїй суті, не має агресивної природи. Це - ейфорія, мрійливе захоплення, натхнення аж до бажання літати, неперевершені емоції, трепет всередині тебе, від якого хочеться кричати: "Я - щасливий!" Ви скажете: вона проходить? Та зовсім ні... Це Ви проходите повз те почуття, яке робило Вас митцем своєї долі... Тому, коли чую поруч: "Я розлюбив...", - сприймаю, як слабкість і самообман... Не можливо спочатку до нестями закохатись, а потім, різко обрізавши, розлюбити... Це просто була не любов... Будь-що: хімія, тілесний потяг, самотність, блуд, егоїзм, ворожба, але не любов... Справжнє почуття, як зерня, що має у собі дві половинки... В міцних обіймах витримує палюче сонце, дощ і сніг... Пробиває і проходить крізь перешкоди... Розвивається і проростає у всеохоплюючу взаємність... А потім - у плоди... Ніколи не стоїть на місці, наливаючись добром, довірою і смаком життєвого досвіду... Ото ж, творіть мистецтво повсякчас... І насолоджуйтесь Любов'ю...
Любов ... безмірність значень слова , що каже підніматись до НЕБЕС !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
0
