Правдами і непревдами, як і інші імігранти, мексиканці добиралися до США,
щоб отримати достойне життя, забути про злидні, відчути себе людиною, справді мати якесь майбутнє.
Але, інша культура, інша ментальність, не завжди дозволяли бути щасливими,
отримати освіту чи працю, які б задовільняли мрії та сподівання.
Багатьом було важко...
Картини Мексиканського Музею мають, наче , два плани- основний
і підтекст, мовби думки, події, втрати і знахідки. Молодий, розумний чоловік, гордий, трохи схожий на галичанина,
дивиться спокійно. Фон- футуристський, а, внизу- чоловік у масці,
наче якийсь злочинець, що дивиться впевнено і зі знанням справи.
На фоні- бюсти людей, квіти, птахи- життя. Холодні кольори, Афіші. Стрічки: різні долі, різний стиль- відображення реальностей,
не завжди привабливих: музика, театр, гангстери...
Любов, амор. Зі слізьми, очікування, драми, жорстокість і сум,
скорбота і жаль... Імігранти зробили свій вибір. Нарікати ні на кого. Комусь було важко. Хтось досягнув успіху. Комусь не дозволили це зробити. Хтось не досягтого, чого бажав. І- різні щастя: дійсні, примарні, ілюзорні, позірні, справжні.
Квіти і сльози. Життя. Ля Віда.
Варто подивитися.
Іван Петришин
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 116 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
