Багато музеїв у місті Чікаго. Різних. Обʼєднує їх любов до історії та гордість досягненого. Афро-американський музей ім. Дю Сабля. Дю Сабль вважається першим поселенцем і засновником міста Чікаго. Він був темношкірим. Історія афро-американців, як відомо, трагічна. Це- історія боротьби за право бути людиною, за право бути членом суспільства, за право пити воду з одного фонтанчика, за право їздити в одному автобусі чи вчитися в одній школі з білими, за право на професії, на - освіту, за право на голосування на виборах, за право бути почутими, за право не бути приниженими. Усім, певне, відоме модне ще кілька років тому гасло "Життя чорношкірих мають значення". Що вражає у тому музеї? Обличчя, очі скульптур, повні болю і надій, змарнілі, струджені... Історія не має жалю. Людський мозок не відразу зрозумів, що і афро-американці - людські істоти, просто люди, біологічно такі ж, як і білі чи азіати, чи- корінні жителі Америки. Світло-коричневе керамічне плетиво, мов розлита вода сліз і крові заради бути, бути нерабами, а вільними, як обіцяє це Конституція. Деревʼяні скульптури, мов вирізьблені долі, що мають вплив Африки, ще не забутої, бо з нею афро-американців повʼязує кров і колір шкіри. Щоденні турботи, щоденні проблеми, щоденна боротьба за існування та права.
І - надія, надія жити щасливо, усміхнено, гордо і в достатках, у дружбі з іншими націями світу, як давньознаний лозунг дружби народів, поваги культур, різнобарвʼя традицій, розуміння красивого, творчого і талановитого. Камінний барельєф наче каже: "не погордуйте цими бідними дітьми, без батьків, у лахмітті, з невиразністю в обличчях, які наче стерті недолею, байдужістю, жорстокістю і безпорадністю.
І, ближче до сучасності. Кабінет мера Чікаго Геролда Вошинґтона. Стіл. На колоні- кнопка. Натиснеш- і він говорить, і рухається, наче живий. Майстерна технологія. Минуле говорить з сучасниками голосом мера, в якому - сенс жити для інших, для людей, якого б кольору шкіри вони не були. Не все- однозначно, не все- довершено. Ще треба прикласти чимало зусиль, щоб суспільство навчилося поважати усіх, визнавати усіх рівними, не допускати кровопролиття, пограбувань, недоброзичливості. Багато ще треба зробити освіті міста, громадам, організаціям, щоб негативне минуле було лише історією, щоб проповідувана різними конфесіями любов стала дійсністю. Щоб гордо читалися перші рядки Конституції: "Ми- народ."
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас