Міжнародне гуманітарне право (МГП), також відоме як закони збройних конфліктів, – це звід правил, що регулюють ведення війни.
Мета: 1.обмеження наслідків збройного конфлікту шляхом захисту осіб, які не беруть участі у бойових діях,
2.регулювання засобів і методів ведення війни, що використовуються воюючими сторонами.
МГП: міркування:
1.гуманність;
2.пом’якшення людських страждань під час збройних конфліктів.
Міжнародне Гуманітарне Право – галузь міжнародного права, спрямована на захист осіб та майна, що постраждали від збройного конфлікту.
Встановлення звoдy правил, які можуть бути виведені:
1. з договорів, звичайного міжнародного права;
2. iз загальних принципів держав;
3. з прецедентного права.
Основна мета МГП:
1.балансування гуманітарних питань з військовою необхідністю.
2.обмеження руйнівних наслідків війни;
3.полегшення людських страждань;
4.підпорядковування війни верховенству права;
5. захист некомбатантів та мінімізація шкоди для цивільного населення.
Джерела міжнародного гуманітарного права:
1.міжнародні угоди,
2.звичаєве міжнародне право,
3.загальні принципи державного права,
4.прецедентне право.
Женевські конвенції (1949 р.) - ключові договори, що складають основу МГП.
Існують також Додаткові протоколи до Женевських конвенцій, які забезпечують подальший захист. Звичаєве міжнародне право складається з норм, що склалися завдяки послідовній практиці держав і визнаються юридично обов’язковими.
Загальні принципи державного права та прецедентне право сприяють розвитку МГП.
тлумачення та редагування з англійської Івана Петришина
довідка:
*США, Україна та Росія є членами Гаагських та Женевських Конвенцій.
** Росія Конвенцій не виконує.
З курсу Бакалаврського Університету Міжнародного Права
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")