Професор стояв нерухомо, як неживий, із заплющеними очима, і лише почувши «Чаx!», -стиглий інжир, що падав поруч, він повільно простягнув руку, підніс його до рота i проковтнув. Потім, знову- заціпенілий, як поліно, чекав, поки впаде інший.
«Це саме той професор, який потрібен моєму синові», — сказав турок собі і, вийшовши зі свого сховища, привітав його та запитав, чи навчить він сина науці лінощів.
«Чоловіче», — сказав професор тонким голосом, — «не говори так багато, я втомлюся тебе слухати. Якщо ти хочеш навчити свого сина і зробити з нього справжнього турка, просто відправ його сюди».
Старий турок повернувся додому, взяв сина за руку, підсунув йому під пахву пір'яну подушку та повів його до того саду.
«Не забудь,», — сказав він, — «ти маєш робити все, що робить професор приємного неробства».
Хлопчик, який уже мав схильність до цієї науки, також ліг під фіговим деревом і побачив, що професор щоразу, коли падала фіґа, простягав руку, щоб підняти її та з'їсти. «Навіщо так мучитися і витягувати руку?» — сказав він собі і лежав з відкритим ротом. Фіґа впала йому в рот, він повільно проковтнув її, а потім знову відкрив рот. Трохи далі впала інша фіґа; він не ворухнувся, а дуже тихо сказав: «Чому так далеко? Фіґo, впади мені в рот!»
Професор, бачачи, як багато знає студент, сказав: «Іди додому, тобі нема чого вчитися; насправді, мені є чого y тебе повчитися».
І син повернувся до батька, який подякував небу за те, що воно дало йому такого розумного сина.
тлумачення з італійської
Італійські казки, зібрані і записані Італо Кальвіно:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")