Чому американці їдять сміття?

Звичайно, я міг би розповісти вам про будь-які класності життя в США. Достатньо було б у деталях розписати про те, в якому ІСТИННОМУ КОМУНІЗМІ купаються мої дуже старі батьки, які НЕ ПРАЦЮВАЛИ в Америці жодної хвилини. Але я, виходячи з такту і не бажання позбавляти головних мешканців "Анумо" - пенсіонерів, спокою та сну, цього робити не буду. Розповім я вам, друзі мої, про те, що, напевно, зігріє вам душу - про косяки Америки. Це вам точно зайде - типу, а ось у них жеруть сміття!

Не бомбитиму вас цифрами статистики на цю тему - самі знайдете, якщо забажаєте. Я розповім про те, що знаю ОСОБИСТО.

Масове ожиріння в США - це частина іміджу цієї країни. Страждають на цю хворобу, в основному, представники НЕОСВІЧЕНИХ верств суспільства, яких АЖ три четвертих від загальної чисельності населення Америки. Американські лікарі, на відміну від радянських (про українських знаю мало, тому говорити не буду!), ніколи не лізуть до пацієнтів (читай, КЛІЄНТІВ!) з порадами, якщо їх про це не просять. Скажімо, якщо хтось з'явився до лікаря з проблемою еректильної дисфункції, то лікар ні за яких умов не заговорить з цим свинюком (за його зовнішнім виглядом - свинюком) про дієту та здорову їжу. Не ходять американські лікарі і з лекціями по підприємствах, як це було в СРСР! Ви ще не забули, побратими-совки, як нас збирали в актових залах наших фабрик та заводів, і вчили БУТИ ЗДОРОВИМИ? Я пам'ятаю ці лекції, оскільки, як ніхто інший, активно ставив лікарям питання (єврей, який не цікавиться своїм здоров'ям - однозначний гой!). Але США – не СРСР! І тут медицина, на відміну від СРСР, не МІСІЯ, а БІЗНЕС! Причому БІЗНЕС за прибутками такий, що побиває навіть нафту та оборонку!

Американський лікар, якщо це не ПРОФЕСІЙНИЙ ДІЄТОЛОГ, про жир його пацієнта говорити не буде! Причини? 1) Не можна принижувати пацієнта (КЛІЄНТА!); 2) не допустимо втрачати ЗОЛОТІ хвилини візиту (як правило, візит триває не більше 20 хвилин, а буває, що ще менше!) на сторонні розмови; 3) лікарю, скажімо, дерматологу і на хер не потрібні свинські форми його пацієнта (БІЗНЕС-КЛІЄНТА!). Те, що я вам зараз сказав, ПРАВДА! На жаль!

У США ваше здоров`я – ТОТАЛЬНО ваші ОСОБИСТІ СПРАВИ! Жодних МІСІЙ та ЛЕКЦІЙ! Жодних брошур у "червоному куточку" заводу, жодних порад від колег та сусідів! Всім на вас НАСРАТИ смачно та рясно! Бажаєте харчуватися якісно? Ось вам Ютьюб із сотнями тисяч відосів від фахівців із харчування! Ось вам дієтологи! Не хочете? Чудово! Дожирайтеся до ОСВИНІННЯ і подихайте! Ніхто і сльозинки не впустить - одним дегенератом поменшало в цій країні!

Тепер про причини американського лиха - НЕНАЖЕРЛИВОСТІ. Причина проста - американці масово ЛЕДАЩІ. Ті, хто чули про те, що США - найпрацьовитіша країна у світі, будуть шоковані: "Як так - мені знайомі, що втекли до Америки, казали, що там не життя, а суцільна пахота!"

Відповідаю таким чітко і відразу: так, американці вкалують багато. Але лише там, де їм платять за це гроші! Вдома їм за приготування здорової їжі, ясна річ, ніхто нічого не платить! Тому вони й не готують нічого, окрім макаронних виробів, (ПАСТА англійською) і, іноді, яєчні з беконом. Це вихідці з колишнього СРСР майже повально варять-парять-смажать у суботу та неділю, а середня американська домогосподарка у труні бачила варіння супу та приготування м`ясної піджарки з картоплею!

 Минулого тижня у п'ятницю я поїхав після роботи на ЗВИЧАЙНИЙ продуктовий шопінг і побачив отаку сцену: молоді батьки сидять у кафетерії супермаркету та годують фастфудом їхніх двох чарівних дітлахів! І самі жеруть це сміття! Прийшов додому і, киплячи всією душею, розповів про це дружині: "Іро, але ж це ЗЛОЧИН - годувати таких крихіт гімном! Чому ця сука не може, хоча б відварити картоплі та яєць?! "

Іра мовчки налила мені борщу з квасолею, підсунула курячі котлетки і сказала: "Американки ЛІНИВІ! І їм, по суті, власний спокій важливіший за здоров`я їхніх дітей... Це ми, совки, вбиваємо суботу на приготування. А їм потрібен fun (радість)."

Лінь! Ось, чому тотальна більшість американців жере сміття! Тупо собі після роботи під`їхав на авто до віконця фастфуд-точки, тупо забрав замовлення, тупо зжер це дорогою додому. А що ж удома? Душ, величезний екран ТБ де метушаться негри, що кидають м'яча у баскетбольну лузу, і пара-трійка пляшечок пива з картопляними чипсами. Ну, і животяра, і висла дупа від такого ось "щасливого" життя! 

Чи жаль мені моїх освинілих співгромадян по Америці? Га-га-га! Ще чого – шкодувати їх! Друзі мої! Запам'ятайте чітко: у США супернадійно працює платонівське твердження, котре активно просували гітлерівці: "КОЖНОМУ - СВОЄ!" О ні, вам це ніхто і ніде не скаже – пропаганда нацизму! Але вони саме так і живуть! А ми, совки, живемо по-нашому – з ДОМАШНІМИ борщем, картопляниками та фаршированими перцями! І з компотом із сухофруктів, а не з кока-колою! І з влізанням у чужу душу та порадами з питань здоров'я!

                    02.01.2026 р.

    м. Рочестер, штат Нью-Йорк, США