Коментувати також можна з та

Чт, 19/09/19, 15:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [974]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [130]
Аудіовірші [49]
Українцям [2442]
Вірш-пісня [511]
Вірші про Україну [1382]
Вірші про рідний край [754]
Вірші про мову [161]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [82]
Загадки [15]
Верлібр [140]
Елегія [51]
Історичні вірші [278]
Вірш-усмішка [953]
Вірші про сім'ю [378]
Вірші про рідню [137]
Вірші про жінок [639]
Вірші про чоловіків [99]
Вірші про військових, армію [176]
Вірші про Перемогу, війну [297]
Вірші про кохання [3154]
Вірші про друзів [705]
Вірш-казка [125]
Казка (проза) [25]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [297]
Вірші про дитинство [315]
Вірші про навчання [50]
Вірші про професію [75]
Вірші про eмiгрантів [142]
Вірші в перекладі [595]
Вірші про свята [191]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1155]
Вірш-тост, вірш-привітання [90]
Для мене поезія - це [185]
Поети [264]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [270]
Щастя - ... [551]
Жінка - ... [244]
Життя... [3694]
Філософам [1231]
Громадянину [814]
Метафізика [136]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 603

І як без статистики?
загрузка...
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Курчатко.
У мене є курчатко. Воно маленьке і жовтеньке. Так, усі курчата маленькі і жовтенькі, але моє особливе. Найперше у нього прекрасне тільце, справжнісінької овальної форми. Сім сантиметрів довжини і рівно чотири завширшки. А на ньому ще невеликі такі акуратні крильця, теж жовтенькі, але на кічиках пр`їнок трішечки, зовсім небагато, тем ніші. Я був спочатку подумав, що це бруд. Але ж Ви розумієте, що в мене курчатко забруднитись не могло, тому з часом я зрозумів, що потемніння на кінчиках крилець ніщо інше, як ознака віку, просто мій красень трошки доросліший ніж я думав.
А на чарівному овальному тільці не менш чарівна овальна голівка. І, уявляєте - червоний дзьобик. Такий маленький-маленький, червоненький і завжди ледь-ледь відкритий. Я думаю, що мій маленький так дихає, тому, що їжу він особливо перебирає і догодити йому, я Вам скажу, ой як нелегко.
Та особлива чарівність мого красеня знаходиться у нього під лівим крильцем. Там у нього ємаленький отвір. Так ось, якщо у цей отвір вставити ключик (ключик теж дуже особливий і теж дуже гарний, я зробив у ньому отвір і ношу на шиї, самі розумієте, можливо загубити) і потім ключик потрібно сім разів повернути за годинниковою стрілкою. І починається чудо.
У чарівного курчатки з`являються лапки. Вони спочатку непомітні, ч теж їх не побачив, але тут з нижньої частини тільця, уявляєте, прямо з нього, з`являються червоненькі (не такі, як дзьобик, більш світліші) лапки з жовтеньким пухом на пальчиках. А далі, далі! Курчатко починає підстрибувати, походжати, легетько бити крильцями, дзьобиком по столі. І у нього з`являється хвостик! Чудові жовтенькі пір`їнки, як і крильця трохи темніші на кінчиках.
А як все гармонічно! Це легеньке похитування крильцями, хвостиком і ледь чутне дріботіння ніжками і легеньке постукування дзьобиком і все це рівно сорок сім секунд.
Двадцять сім днів продовжувалось соє щастя, але на двадцятьвосьмий я помітив легеньку дисгармонію. Ні, сторонній спостерігач не помітив би різниці, але я, що слідкував за курчам майже безперервно дуже і дуже занапокоївся за його здоров`я. Ось, наприклад, коли я виймав ключик з-під його лівого крильця і відпускав свого улюбленця його цокотіння вже не було таким веселим, а головне крильце, те саме ліве крильце, тріпотіло трохи менше за праве, зовсім трохи, алеж я не міг цього не помітити.
Курчатко потрібно було лікувати. Це я знаю на власному організмі. Тільки слідкуючи за власним здоров`ям можливо його зберегти, як і все інше, між іншим.
Чого я тільки не перепробував! Ну звичайно повна ізоляція (хоча ми і так нізким не спілкуемось) і всі доступні мені методи лікування. До лікарів, боронь юоже, я з, звичайно не звертався, вистачить мого досвіду. Та все було марно. Улюбленець мій тацював все менше і менше. І ось наступив найчорніший день мого життя. Курчатко не прокинулось. Лапки не рухались, хвостик не тріпотів, а прекрасний дзьобик так і залишився напіввідкритим.
Це була катастрофа! Знову один, знову самотність. Було від чого впасти у відчай. Але тут мене немов освітила думка. Адже курчато моє особливе (впевнений Ви теж це зрозуміли), а одже воно не могло просто піти - воно заснуло! Тепер я знаю, що мені робити, мені потрібно чекати. Так це тяжко, ой як це тяжко. Але ж я вже чекав його стількі років і воно таки подарувало мені хоч не багато, хоча лише місяць, але щастя. Що ж почекаю ще, головне у мене тепер є ціль.

Додав: udzen (16/09/09) | Автор: © udzen
 
Розміщено на сторінці: Проза, Горбатюк Олег
 
Переглянули твір - 1925 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


             Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Форматування тексту - малюнок зліва, з в...
00:04:30

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz