Він ще вчора зрозумів, що сьогодні доведеться убити. Вірніше відчуття неминучості виникло у ньго давно, ще на похоронах батька. Тоді, дивлячись на його спокійне лице у труні, він все дивувався цьому спокою і як заспокоення приходив до думки, що навідь насильницька смерть звільняє. І от тепер він зрозумів, що це має статись сьгодні. З самого ранку він утік подалі від людей у поля, у ліс, на природу. Але і вона не давала відповідей, а навпаки тільки впевнено стверджувала неминучись. Все довкола помирало, всі вбивали, щоб у наступний момент самому вбути вбитим. Замучений не так блуканням, як думками він нарешті підкорився долі і повернувся. І відразу ж почув те, чого так боявся: - Синку, піди зарубай курочку я щось на вечерю приготую ...
Цікаві події , треба так заінтригувати і вміти це передати , щоб зрозуміти що буває нелегко навіть вбити курочку . Встати на місце того хто має це робити ... Досить важке завдання !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
