Нд, 15.06.2025, 17:53
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Неминуча реальність.

Він ще вчора зрозумів, що сьогодні доведеться убити. Вірніше відчуття неминучості виникло у ньго давно, ще на похоронах батька. Тоді, дивлячись на його спокійне лице у труні, він все дивувався цьому спокою і як заспокоення приходив до думки, що навідь насильницька смерть звільняє.
І от тепер він зрозумів, що це має статись сьгодні. З самого ранку він утік подалі від людей у поля, у ліс, на природу. Але і вона не давала відповідей, а навпаки тільки впевнено стверджувала неминучись. Все довкола помирало, всі вбивали, щоб у наступний момент самому вбути вбитим.
Замучений не так блуканням, як думками він нарешті підкорився долі і повернувся. І відразу ж почув те, чого так боявся:
- Синку, піди зарубай курочку я щось на вечерю приготую ...

Додав: udzen (01.10.2009) | Автор: © udzen
 
Розміщено на сторінці: Проза, Горбатюк Олег

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2410 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 Did • 23:17, 03.10.2009 [Лінк на твір]
Цікавий сюжет. Легко сприймається і віриться в дійсність подій.
avatar
0
2 spydut • 18:36, 12.09.2021 [Лінк на твір]
Цікаві події , треба так заінтригувати і вміти це передати , щоб зрозуміти що буває нелегко навіть вбити курочку . Встати на місце того хто має це робити ... Досить важке завдання !


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz