Коментувати також можна з та

Пн, 29.04.2024, 18:05
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1019]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2669]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [806]
Вірші про мову [214]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [210]
Вірші про Перемогу, війну [410]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1218]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4424]
Філософам [1295]
Громадянину [867]
Метафізика [154]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Грицева п'ятниця



 

Грицева п'ятниця

Картина друга

 

 Хата пана Попенка. Довгий деревяний стіл. За ним лавка,на котрій сидить хазяїн і обідає. На столі сало,мясо,бутель з вином,на тарілочці,окремо,двоє яєць,які в цей момент він збирався зїсти. Стукіт. Відкриваються двері. Першим заходить батько із малим сином. Слідом за ним і наші свати. Всі вітаються,вклонившись господареві.

Попенко. Ох,як вас багато. Ну,що цього разу в тебе, Пилипе, сталося?

Пилип. Та пішов до лісу,щоб гілок назбирати,а мене лісницюра ваш спіймав. То .що мені робити?

Попенко говорить,слухає і їсть аж за вухами лящить.Хлопець дивлячись на пана смикає батька за штани напівголоса говорить.

Син. Тату,тату і мені хочеться яйця…

Пилип. Ти ж бач ,синку,пан у нас не свиня,думаю всіх яєць не поїсть,то й тобі дасть.

Пан почувши таке перестав жувати. Підізвав малого вказівним пальцем правиці до себе і тикнув прохачеві яйце.

Син. Ось ,бачите,тату,який у нас пан добрий ,мов яйце.

Попенко. Ну йди і скажи лісникові,що я тебе милую.

Той вклонився господареві низенько і вийшов разом із сином.

Попенко. А вам чого молоді та гарні?

Степан. Ми пане Власе були за трьома морями-океанами і там вчули,що у вас є гарний товар. А в нас на нього є купець. Славний хлопець-молодець(Степан виштовхує Грицька наперед)

Попенко. Горпино! Явдохо! А йдіть - но сюди. Куди ви там заподілися?

   Жіночий голос із іншої кімнати.

Жіночий голос. Куди,куди. Тут ми ,ось.

Мати. Чули,чули. А чи не свати прийшли по нашу Явдосю?

Андрій. А наш парубок козак хоч куди: і дров нарубає і води принесе чи яблук нарвать…

Грицько.(задоволено) Ага,ага.

Степан  штовхає його тихо у спину,щоб той замовк.

Степан. Та й живе сам. А ви ,знаєте,як то одинокому. Ні обізватися до кого,ні приголубить. Ото ми і вирішили…

Попенко. Значить свататись прийшли?

Андрій. То виходить,що так.

   Явдоха тим часом стояла біля печі і не зводила погляду із Андрія. Грицько ж коли ті говорили привертав увагу дівчини  наяртаченим взуттям. То притупне,то виставить ногу на перід,то змінить позу ніг,але жодної уваги.

Андрій.А у вас дочка вже на виданні. Гарна ж яка.Добра буде пара нашому Грицьку.

Попенко. Ну то ,може,й до столу присядете?

Мати. Так,так.Коли є дівка у хаті,то завжди припрошують гостей сісти,кажуть. Щоб старости сідали.

Степан. Якщо вже й до столу,то ,мабуть,згода?

Грицько.(радісно) Гарбуз. гарбуз. гарбуз. Миленьке,золотеньке та смачненьке.

   Мати і дочка здивовано переглянулись. Явдоха покрутила вказівним пальцем біля скроні.

Мати. Та воно,кажуть люди,що наша Явдоха не вміє шити-прясти…

Степан. Так вона ще ж  молода.

Мати. Та і борщу до пуття не наварить…

Степан. Вийде заміж,то й навчиться.

Мати. А ще балакають,що не вміє й печі розтопити. Вони і померзнуть взимку.

Андрій. Так наш Грицько на цю справу мастак.

Попенко. А це не він бква часом Карпіів стіг сіна  поза минулого року за червоним півнем пустив ненароком?

Андрій. Та,пане Власе.щось ви говорите давнє.

Мати. А ще наша Явдося і на вечорниці не ходить,а якщо і піде,то  з неї і слова не видавиш.

Явдоха. Оце вже мамо брешуть ваші люди.

Попенко. А щоб ти скис. Щось ми забалакалися з вами.

   Пан відкриває вікно і кричить у двір.

Попенко. Архипе! Де ти там є? Запрягай коней. Їдемо до міста.

   Мати з дочкою виходять до іншої кімнати.

Свати переглянулись.

Андрій. То нам вже,мабуть,теж пора.(йдуть до дверей)

   Мати і Явдоха повертаються до світлиці. У дочки в руках здоровенний ,золотистий гарбуз.

Явдоха. А це тобі Грицю миленьке,золотеньке…

Мати. А як звариш – буде смачненьке. (мати і дочка  розсміялися.)

  Гриць взявши гарбуза опустив голову і поплентався з хати. Останнім виходив Андрій.

Явдоха підійшла до нього.

Явдоха. А за вечорниці не вір людям. Хочеш переконатися приходь до черемхи то і взнаєш (змовницьки прошепотіла і засміялася).

   Попенко,його дружина і дочка вийшли слідом за сватачами  аж на двір і зачинили за ними хвіртку.

  


Додав: jakov-buga (12.09.2010) | Автор: © Яків Косенко
 
Розміщено на сторінці: Вірш-усмішка, Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1917 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
1 jakov-buga • 12:17, 12.09.2010 [Лінк на твір]
Дякую пані Алло за *бурниє аплодісмєнти*.Приємно.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині

kraynyuk46: Так і є, пані Таміло. " В СВО я защищал Родину бурятов" **




     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz