Коментувати також можна з та

Чт, 28.03.2024, 11:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1015]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2667]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1477]
Вірші про рідний край [805]
Вірші про мову [201]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [143]
Елегія [51]
Історичні вірші [288]
Вірш-усмішка [995]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [109]
Вірші про військових, армію [209]
Вірші про Перемогу, війну [408]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [332]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1213]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4417]
Філософам [1292]
Громадянину [861]
Метафізика [153]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Уривок "Як я її покохав"

13092010
Вона... йде... і ця осінь... Диявол! Як я ненавиджу цю осінь! ...вона впліталась у її волосся, у її найніжніше в світі волосся... Чому я не помітив того тоді???

Я відчував що вона йде, хоча сидів спиною. Але я міг думати лише про холодний бетон, про вітер який задував мені під курту, про холод і про злість - вона запізнювалася. Вона йшла неквапом, напевно дивлячись у мою сутулу спину. Вона підскочила ззаду, обняла мене своїми довгими хапучими руками за плечі(у мене тоді ще не було плечей) і сплела їх на шиї. Вона була найкращим намистом... Чому я їй так подобався? Чому вона не помічала що я - НІХТО?

Вона мене кохала, а я міг думати лише про те що її довге рідке волосся занесене на мене вітром як павутина з уже минулого "бабиного літа", потряпляло до мого рота і немов тонкі золоті нитки різало мені губи. Навіщо вона давала мені те чого я не міг прийняти? Навіщо проносила свій образ перед моїми напів сліпими очима, а я міг бачити тільки її обрис... а все інше пролітало повз мене і лише записувалося у память, щоб зараз у такі години як ця я згадав про її волосся. А я дивився у землю, і там у брудній калюжі бачив її відобрежження і як вона обхопила мої неіснуючі плечі. Я зім*явся. Вона напевно відчула голки, які наче виходили з мене і послабила обійми.

Це було чомусь боляче... Вона (ще весела) стрибнула через високий бордюр на якому я сидів, вона присіла і подивилися мені в очі... я не повернувся до неї, я й далі дивився в калюжу, де був уже сам.

Не знаю що вона там побачила в моїх очах, але увесь її образ потьмянів... і я дійсно був уже один... моє тіло сиділо на холодному бетоні - моє холодне тіло, а душа десь у калюжі - тій де моє самотнє відображення, вона і була відображенням, вона і була калюжею, всім що від мене залишилось.

ВОНА пішла, її постать різала холодне повітря, а червоне листя вже не тягнулося за нею шлейфом. Від неї віяло безкінечним холодом, але він не міг зачепити мене... бо то був мій безкінечний холод, це я його їй привив, це я заразив її цією хворобою. І я єдиний міг її вилікувати... так я думав.

Але прийшла зима, весь біль замерз і став непомітним, якимось далеким, але вона все ще тягала його за собою непомітною брилою льоду, а матеріальний холод в свою чергу глушив зайві думки. На кінці зими вона вирішила почати "Нове життя". Друзі, навчанн - все це закрутило її, я майже не зустрічав її постаті. Навіть почав було сумувати, але переконував себе що то почуття власності. А вона хотіла жити... спочатку прикидалась, що сміється... а потім і дійсно. З відлигою вона і сама розтанула, і талою водою змила з себе увесь бруд. Я здивувався... їй не потрібен був інший, вона сама себе відродила... Після повені, вона очистилась і в ній залишила собі лише трохи "сміття" - наші фотографії і згадку про мої неіснуючі плечі, і про мій біль, і ще трохи лахміття, якого варто було б зразу позбутись. ВОНА знову літала... і це трохи дивно але коли весною я її побачив я знову полюбив її, а може це було вперше...


Додав: Morty (13.09.2010) | Автор: © Morty
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2289 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): розлука, почуття, любов, кохання, Самотність

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Morty • 22:40, 13.09.2010 [Лінк на твір]
Кажіть як вам... shy
Критика вітається! ...і чи варто мені продовжувати? question
avatar
МАртусю,(дозвольте мені Вас так називати, бо я для Вас по віку вже бабуся)мене тішить, що на сайті за ці дні з'явилася така талановита молодь...Я у захопленні від Вашого "ПОКОХАВ"!!! ПИШІТЬ! ПИШІТЬ!ПИШІТЬ! і дай Вам БОГ наснаги і щастя!!!
avatar
3 ЛюК • 20:50, 14.09.2010 [Лінк на твір]
hands hands hands hands hands
avatar
4 Morty • 21:20, 14.09.2010 [Лінк на твір]
О! Я вдячна, я дійсно не думала, що це комусь сподобається... ну, окрім мене звісно. Більше чекала критики....
Звісно, можете називати мене Мартусею - я не проти.
Я спробую дописати всю історію найближчим часом і буду вдячна, якщо ви станете її першими читачами.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".

virchi: Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці

virchi: Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz