Мою книгу прочитав критик. Мені байдуже. Спокійно сприймаю похвалу і не переймаюся їдкими зауваженнями. Адже записую свої думки, а не чужі. Комусь вони подобаються, а комусь ні. У всіх людей є однодумці і опоненти. А його справа – критикувати. Сьогодні подруга повідомила, що її мама, звичайна жінка, не зважаючи на поважний вік і слабкий зір, вже кілька вечорів читає мою книжку і хоче мені дещо сказати. У мене засмоктало під ложечкою.
|