Убогим подаю часто. У самої, як правило, в гаманці мідяки та дрібні купюри - статки мої не вельми великі, хоч є власне житло й постійна робота. Під однією з крамниць жебракує молода дівчина. Вона не вдається до жодного з прийомів її товаришів по нещастю: не промовляє нічого жалісливим голосом, не заглядає у вічі проникливим поглядом, не намагається за будь-що привернути увагу. Ця дівчина - застиглий витвір відчаю та безвиході. Її вигляд мене зворушує. Починаю нервувати з того приводу, що, як на зло, порожній гаманець, тільки в потайній кишені сумочки прихована чималої вартості купюра. І на неї у мене великі плани. Мимоволі пришвидшую ходу, намагаючись не вдивлятися у це неживе обличчя. Кілька днів образ дівчини живе в моїй уяві. Не витерпівши, майже біжу до того місця, але цієї нещасної там уже немає. Біль і прикрість шматують душу, приготовлені гроші печуть долоню.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
