Пн, 25.11.2024, 03:30
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3389]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [317]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Диво-Квітка

Впала пелюстка. Кохає… Впала іще одна. Не кохає… Та ж і легше не стане, як скаже чарівна квітка, що байдуже йому. Та чомусь щоразу так хочеться спитати її. Іноді здається, що так легше прийняти все, що відбувається. А ще трапляється, що ми отримуємо потрібний нам результат. Та все ще є якесь непевне відчуття. Якісь сумніви все ще залишаються. Чому? Адже дізнались ми все, чого хотіли… Чи не все?

Іноді хочеться мати якусь квітку, що казала б, чи кохаю я. А то якось визначеності нема. Нема якогось почуття впевненості. Та і звідки? Після стількох років страждання, вже і не надто хочеться того світлого почуття, яке всі розписують. Звісно, хтось скаже: «Забудь минуле, кохай та не бійся!». Хтось байдуже промовить: «Вирішуй сама.» Та чи зрозуміє хтось оте почуття страху, що з’їдає мене? Чи задумається хто над тим болем, що спалив моє серце. Так, не просто обпік, а спалив. До щенту. Не залишивши жодного шансу на одужання. Ніхто. В цьому вся річ. Ніхто і ніколи не схоче зрозуміти тих переживань.

Ну кому воно потрібно? І самій не надто хочеться комусь набридати. Навіщо когось обтяжувати? А мені, можливо, стало б легше. Може, тоді б я швидше одужала. Та квітки немає. І навряд коли буде. Та якщо знайдете, скажіть мені, я справді прошу

Додав: liolya (09.09.2011) | Автор: © Плешивенко Альона
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2044 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 kiv-als • 09:56, 10.09.2011 [Лінк на твір]
Пані Альона.Вірю,знаю все у Вас ще буде.Відчай який затягуєтьна надовго, перетворює людину у раба,у раба неповноцінності.Але чи наше життя таке довге,щоб тратити його на жалість до себе.Як сказав Віктор Кучерук: Пережити,вижити і жити! yes yes yes
avatar
3 liolya • 15:53, 13.09.2011 [Лінк на твір]
Якщо чесно, писалось це відносно давно... Та й без якоїсь причини... Слова якось самі вилились...
avatar
2 Asedo1949 • 17:20, 10.09.2011 [Лінк на твір]
Я зірву, ромашки, квітку,
взнаю думку заповітну.
Чи кохає мене любий?
Чи прийде, чи не забуде?
Хочу знати я напевно,
розпитаю квітку ревно.
Пелюстки в моїх долонях
і в траві, на оболоні,
думкою втішаю серце,
мрії чисті, як озерце. yes
avatar
4 liolya • 15:54, 13.09.2011 [Лінк на твір]
Як завжди гарно пишете :)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz