Тебе люблю безмежно я Але бувають інколи моменти Що ми стаємо не такими Вже не рідні як були Вже чужі і не свої Сонечко таке буває І ти повинен знати Що треба інколи страждати Страждати за любов Можливо вже не так Але в серці ще той жар Ще там буянить та любов Любов до тебе милий Для мене ти став рідним І знай про це мій любий Нема про що вже говорити І сумно на душі..і кішки ніби там шкребуть Але потрібно вірити в найкраще Триматись до останього. Ми витримаєм цю муку І буде все прекрасно любий І буде так як було А цю відчуженість ми просто Візьмемо і забудем Можливо зустріч все зупине А можливо і продовжить Цього нам поки що ще не відомо Любити я не попрошу Я просто гляну в вічі Якщо сміятись будуть очі значить разом А якщо ж ні,то відвернусь І побажаю тобі щастя І зникну з твого я життя. А якщо ж все навпаки То просто поцілую І скажу що я тебе люблю І нікуди вже не відпущу.
Віта, сонечко, дуже добре, що Ви намагаєтеся творити, то йдіть сміливо вперед!...але...але існують ще й розділові знаки, а їх не можна так же сміливо відкидати!!!
я знаю)..але не було часу їх розтавляти) прееправлю з часом)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Щиро дякую за коментарі! А прозою, бо пишу на телефоні, не можу відформатувати. Обов'язково пізніше додам формі. На комп'ютері забула пароль входу на сайт.
у Вас 
0
