Коментувати також можна з та

Нд, 24/01/21, 10:15
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [979]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [131]
Аудіовірші [49]
Українцям [2505]
Вірш-пісня [525]
Вірші про Україну [1408]
Вірші про рідний край [771]
Вірші про мову [167]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [88]
Загадки [15]
Верлібр [141]
Елегія [50]
Історичні вірші [280]
Вірш-усмішка [973]
Вірші про сім'ю [389]
Вірші про рідню [141]
Вірші про жінок [650]
Вірші про чоловіків [101]
Вірші про військових, армію [187]
Вірші про Перемогу, війну [308]
Вірші про кохання [3242]
Вірші про друзів [707]
Вірш-казка [129]
Казка (проза) [26]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [316]
Вірші про дитинство [319]
Вірші про навчання [57]
Вірші про професію [79]
Вірші про eмiгрантів [144]
Вірші в перекладі [630]
Вірші про свята [194]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1175]
Вірш-тост, вірш-привітання [94]
Для мене поезія - це [185]
Поети [265]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [271]
Щастя - ... [564]
Жінка - ... [250]
Життя... [4057]
Філософам [1249]
Громадянину [825]
Метафізика [143]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 214

І як без статистики?
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Остання молитва Маргарити
Остання молитва Маргарити
( за трагедією Й.В. Гете «Фауст»)
Світає… Теплі промінчики сонця відчайдушно намагаються обійняти цілий світ – і небо, і землю. Довкола тихо, гарно, спокійно. Правда, тиша якась незвичайна, чужа. Вона захоплює тебе з усіх сторін, наче намагається здушити, наче ти ніхто і ніщо… Останні декілька днів моїми добрими товаришами були пацюки. Як досить уважним слухачам, я їм розповідала все, що наболіло – свої думки, гріхи, покаяння. Але тепер навіть ті маленькі нещасні істоти покинули мене… А там, за вікном так вільно і до болю красиво… Довкола відчувається аромат щойно народженого дня, я чую його навіть тут, у цій гнилій ямі. Останнім часом, я була вже змирилась з долею, проте цей світанок, ця природа пробудили в мені жагу до життя. Як не хочеться помирати молодою! Стільки втрачених днів і нічого, нічого – сама пустота! На душі тільки зла глибокого рів, але ж я у принципі і не жила!
Життя проминуло швидко не залишивши по собі нічого хорошого.
Оглядаюсь назад – невже я жила? Невже я існувала? І яку користь я принесла у цей блакитноокий світ? Погубила матір, брата, дитину і зрештою себе… Чому? Мабуть, достовірно це відомо одному Богові. Єдине, що я можу сказати в своє виправдання, єдине, що я покладу на іншу шальку терезів, єдиний аргумент: « я кохала…» Дивно, стільки гріхів, а причина одна – кохання. Це чудове і водночас жорстоке почуття, яке вже не одне тисячоліття зводить з розуму людство… Проте, в мені відразу ж виникає суперечність. Одна сторона каже: «Для чого й для кого страждати?» А інша сторона втопила свої переконання у його очах… Ось так і існувала з янголом і звіром у душі, проте, може це два звіри ? Або обидва янголи? Хоча, це вирішувати не мені…
А що ж кохання? Ох Фауст, Фауст моя ненаписана історія життя. Незважаючи ні на що, я не шкодую ні про жоден момент проведений поряд з ним. Він моя радість і найсильніший біль, мій янгол і демон, який освітив моє життя, затьмаривши його…
Довгі мої думи. Ось уже й полудневе сонечко ліниво скочується близько до заходу, але до сутінок ще далеко. Осінь… Золоті та багряні вишивки на благородних листочках струнких дерев. І чисте вечірнє повітря, і виняткові пейзажі – все там, за гратами… І чому я раніше так мало милувалась природою? Правду кажуть, тільки втративши починаєш розуміти справжню цінність речей, їх сутність… Отак живеш, не думаєш, не дбаєш, не цінуєш, а лише літаєш у пухнастих хмаринках мрій. І тільки тоді, коли в спину дише пані з косою починаєш відчувати вагу кожної години, кожної секунди… Зникає вся колишня безтурботність, дитячість. Кажуть, що жити шкідливо, бо від цього вмираєш. Але в моєму випадку все зло мого життя я зможу розсіяти лише покаянням. Незважаючи ні на що я не одна, я з Богом. І саме щира молитва зможе врятувати мою душу від пекельної пітьми, яка от-от проковтне мене. Пальці судорожно складаються у пучок і малюють у повітрі хрест: «Во імя Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
«Отче наш, що єси на небесах, що ведеш своєю праведною рукою нас, грішних людей по тернистим стежках віри і правди цього химерного і заплутаного світу. Нехай святиться ім’я Твоє, нехай буде царство Твоє, як на небі так і на землі. І хай засяє воно у серці кожної праведної людини свічою добра і людяності. Хліб наш насущний, дай нам сьогодні. А як я не заслужила, то віддай його біднішим і нужденнішим, проте чистішим душею від мене. І прости нам провини наші, як і ми прощаєм винуватцям нашим. Святий Боже, помилуй мене, бо согрішила я і каюсь я. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого, від всього зла, яке чатує на наші незміцнілі душі. Бо Твоя Сила, і Слава навіки вічні. Амінь.»

Вікторія Фещук

Додав: Rodzunochka (17/11/11) | Автор: © Вікторія Фещук
 
Розміщено на сторінці: Проза, Фещук Вікторія
 
Переглянули твір - 5175 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
Не знаю, як ви будете реагувати, але мені важко читати цей твір уголос.
avatar
Коли читала - власне життя з його якголами і демонами пробігло перед очима... Зворушило до глибини душі!
avatar
Спасибі за щирі слова
avatar
3 Beatus • 16:01, 18/11/11 [Лінк на твір]
І не введи нас у спокусу?..
Дух каже, що правильніше " не введи нас у випробування"... Адже Бог не спокушає нас... А випробовує часто, по собі знаю...
avatar
Воно то начебто і правильно, але не знаю чи фраза "не введи нас у випробування" буде звучати природньо.
Спокушає якраз таки нечиста сила, а людина у молитві просить в Бога сили не піддатись цій спокусі. Саме це я мала на увазі.
avatar
Молодчина ще тому, що вмієш відстояти свою точку зору! yes
avatar
На колір і смак - товариш не всяк. Але приємно чути в свою адресу подібну критику, особливо від людей, котрі справді розбираються у літературі. Адже я в цьому ділі новенька і ще як слід "не набила гудзів" у прозі, вірніш, тим більше у прозі, тому що рифми підкоряються мені значно успішніше за абзаци.
avatar
29 людей переглянули і лише двох прокоментували... Цікаво...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


           Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Вірш: НЕ ПЛАЧ, МІЙ СИНОЧКУ...
00:02:49

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz