Чт, 21.11.2024, 18:56
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Верлібр
 

Чому.... (Життя як є)

Світ. Який він...
Ні. Дівчинка не задавала собі цього питання. 
Він - прекрасний! 
Він неймовірний, ласкавий, добрий. 
У ньому все живе і думає.
У ньому всім добре, тепло, холодно...
чи боляче.
- Ой, деревце біднесеньке, зламали тебе? - шепотіла вона до акації,
тоненької , з першими весняними листочками,
- не бійся, я тебе порятую, - виймала з волосся стрічку,
піднімала деревце-стебельце, ніжно обплітала,
говорячи якісь примовляння.
Дівчина щиро вірила - деревце ожило - і йшла далі,
на ходу складаючи вірші. 
Вона не знала, що складає вірші,
інколи це були розмови з другом,
ні не уявним, а людиною, з якою їй хотілось поговорити. 
Та гарно розмовляти вона вміла тільки з деревами та квітами.
Вона їх розуміла, вони розуміли її... 
Так розумів квіти і дерева її тато, 
який назбирував польові ніжності для мами, 
щоб кожного вечора принести їй букетик і сказати:
-Клавуся!Я тебе любу!
Саме любу, а не люблю. 
А мама байдуже кидала той букетик у вікно дев`ятого поверху: 
-Знову паліччя наніс.

Жінка  не любила букетів. 
Квіти їй боліли ранами стебел. 
-Чому? -думала вона не раз... 
Чому я не люблю букети...

Колыбельная для куклы.Лызлова Наталия


Додав: malovana (19.01.2013) | Автор: © Тетяна Мілєвська
 
Розміщено на сторінці: Верлібр, Вірші про сім'ю, Мілєвська Тетяна

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3976 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Психологія, дівчинка, cімя, дитинство, квіти, проблеми

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
1 Asedo1949 • 15:17, 19.01.2013 [Лінк на твір]
Вразила мене Ваша робота своїм теплом і добром якого так зараз бракує багатьом із людей. Воно, мабуть, завжди так було, що одні люди відчували серцем, то іншим було байдуже, але в наш час це особливо відчувається. Десь здалеку побачила і себе у тій дівчинці, бо як, і вона, по сьогоднішній день обожнюю всякі квіти, але тільки як вони ростуть. Спостерігати, як змінюється їх колір, запах, як складаються пелюстки на непогоду чи вечір, а ось букети чи композиції... Ні, я не скажу, що не сприймаю, просто щоразу приходить думка, що тим зрізаним квітам, мабуть, боляче, тим паче коли вони в'януть... завжди думається, а скільки б вони ще могли цвісти і радувати всю округу. 55555
avatar
3 malovana • 18:11, 19.01.2013 [Лінк на твір]
Прочитала Вас, пані Катерино, мов у власні думки зазирнула.
Дякую. Я теж не ріжу квітів...
Колись давно меніказали, ну, що там твоє дерево говорить....
avatar
Щемно,серцем написані рядки..... 55555 hands
avatar
5 malovana • 18:21, 19.01.2013 [Лінк на твір]
Дякую, писала, мов про себе, чомусь на Щедрий вечір раптово... Із святом!
avatar
4 Koshkina • 18:14, 19.01.2013 [Лінк на твір]
Філосовський вірш Ваший , п. Тетяно. Хоча кожен раз думаю:" А чому мене повинні всі розуміти...?" Якщо в житті зустінуться люди , які свої  по духу , то це вже добре . І то ,це буває на якийсь перід життя...
avatar
6 malovana • 18:28, 19.01.2013 [Лінк на твір]
Так. Просто працюю з дітьми. Зустрічаються періодично отакі обдаровані, котрі не розуміють світ, а світ не розуміє їх....Історії закінчуються сумно.Мало хто лишається собою. Соромиться особливості своєї і підлаштовується під світ.... "Безучастно наблюдая" - частіше і батьки хочуть "нормальну" дитину.
Це як поняття норми. Воно відносне взагалі....

Щодо того чи повинні насрозуміть - Ви праві. Але ж мова про дитину і її несформованні психологічно-філософські уявлення.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz