Чт, 21.11.2024, 18:48
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Верлібр
 

ГІМН ВЕРЛІБРУ

Хіба впорядкованість

Складів і наголосів

Збігаються з ритмом

Твоїх думок?

 

Хіба збігання

Двох сутей

Ідентично

Збіганню звуків?

 

Нащо затискати

Слово живе

В Прокрустове ложе

Рядка?

Хіба слову

Затишно там?

 

А взагалі…

Хіба це найкраще

Слово,

Хіба йому затишно там,

Хіба сусідні слова

Не дибки стають

Проти нього?

 

Та ні!

Закомплексований  ти –

Загальні норми

В твоїй голові,

Мертві правила

Версифікації  –

Вони затуляють

Живі інтонації.

 

Саме вони

Притуплюють фарби,

Гасять світло

Натхнення твого.

 

Вірш холодний,

Застиглий,

Мов риба на березі

Рот роззявлений,

Тіло здригається

У судомах.

 

Помутнішали очі –

З них  смерть

    Проглядає,

Бо стихія чужа –

Не для неї –

 

Розрядження простору –

Просто вбиває,

Істота у ньому

Приречена…

 

Нащо ж

Губити живе?

Адже слова живі

І зв’язки поміж ними,

А крізь них –

Думки мерехтять –

В них не тільки прозріння,

А навіть пророцтва.

 

Не ставай же словам

Поперек,

Не затискуй,

Поверни їм природність,

Хай самі вони ляжуть так,

Як їм зручно і звично –

 

І відразу відчуєш:

До них повернулись,

Первісні сили,

І здивуєшся сам,

Що створив

Неповторну красу.

 

Та не ти – її автор,

А відновлена в слові

Природність.

 

Та і сам вже не будеш

Штучний.

Вийди з-за столу,

Ручку відкинь

І аркуш паперу…

Очі примруж –

І творИ.

 

Хіба стародавні поети

Користувалися літерами?

Та ні!

Звуки, мрії, думки –

Ось із чого складалися

Славетні поеми Гомера.

 

Їхній епос живий,

Досвід роду і нації –

Ось той грунт

На якому постали вони,

А вже звідти

Досяглися

До сАмого неба.

 

Я теж приклад некращий,

Нехтував первісністю,

Довгі роки

Навіть в притул

Не бачив верлібр…

Неохайним вважав я його,

Хаотичним.

 

Та нарешті… прозрів,

І руку йому простягнув.

Вільний розмір…

Наче хвилі самОго життя

Огорнули менЕ.

 

Бентежать вуста мої,

Щипають примружені очі,

А легені із насолодою

Всмоктують

Вологе, чисте повітря

 

З океану життя

І могутність, і сила душі.

Враз напружився мозок,

А чуття камертонами

Чуйно вловлюють настрій

І підносять його

Від землі

Аж до самого неба,

А вже звідти

Підсилине слово твоє

На весь світ

Заповітом звучить.

 

Не лякайся –

Сковзнешся, а може впадеш –

Хай неслушні і навіть невдалі

Перші кроки твої.

Це природно,

Усе починається так.

 

Поступово привчишся

Відбирати слова

І гострити думки,

А найголовніше –

Вглядатись в життя

І черпАти із нього.

 

То ж… верлібр…

Вже для тебе розкритий…

Увесь світ

Переходить на нього.

Він – віяння часу,

Він – поклик епохи

Вже час і мені,

І тобі

Пригорнутись до нього,

Прислужитись йому –

А він щедро віддячить

І тобі,

І твоїм читачам.

 

1995 


Додав: вершник (18.05.2013) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Верлібр

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2246 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
1 Koshkina • 13:43, 18.05.2013 [Лінк на твір]
Я не люблю верлібр....Людський мозок краще сприймає римовані і ритмічні вірші , особливо діти....
avatar
2 natalka7474 • 13:58, 18.05.2013 [Лінк на твір]
А чуття камертонамиЧуйно вловлюють настрійІ підносять йогоВід земліАж до самого неба,А вже звідтиПідсилине слово твоєНа весь світЗаповітом звучить. :55555:  

Я НЕ Є ЛЮБИТЕЛЕМ ВЕРЛІБРУ АЛЕ ЦЕЙ ПРОЧИТАЛА ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ І ЗРОЗУМІЛА,ЩО Я ПРОСТО НЕ ВМІЛА ЙОГО ЧИТАТИ.БУДУ ВЧИТИСЯ.
avatar
3 oduvan4ik • 14:00, 18.05.2013 [Лінк на твір]
Ого! Оце так ода верлібру!..Ще щось новеньке від Вас (хоч, бачу, дата стоїть давніша). Сподобався Ваш вільний політ думок - така легкість і невимушеність, дійсно, верлібр дає більше свободи думкам автора. Я також колись пробувала, але поки що не наважилася зайнятися білими віршами серйозно. Може згодом воно саме прийде, хтозна...Дякую за такий цікавий вірш-роздум! valentinka2 s-10 table-7
avatar
Спасибі за добрі щирі слова.
avatar
4 malovana • 14:04, 18.05.2013 [Лінк на твір]
Сучасна європейська література схильна до неримованої поезії, якщо комусь і видається, що це легко,то це не так, верлібри - це окремий талант, почитайте Ганну Осадко - прекрасно. Справді, душа повинна говорити в унісон - у когось верлібром, у когось з ритмом, у когось з ритмом і римами...
avatar
6 Asedo1949 • 16:42, 18.05.2013 [Лінк на твір]
Також вважаю, що писати верлібри не так уже й легко. Взагалі я вважаю, що кожен повинен писати те, що в нього найкраще виходить, чи то пак, що кому дано, адже, глядячи на те, як приходять мої вірші, можу сказати, що не сама я їх пишу. Дуже гарний, вільний і легкий вірш. 55555
avatar
7 karas • 19:56, 18.05.2013 [Лінк на твір]
Я не знаю як це назвати - поемою слова, ода верлібру, але головне що невимушено читається і надихає на нові думки і ідеї.Бо все ж головне це СЛОВО, а наше вміння поставити його куди треба чи в рими чи в білі вірші , чи верлібри , чи щось опосередковане.
Але одно скажу точно - ДОБРЕ , і не тому що це просто роздум над верлібром, а тому що це звучить поетично і прямо .
Дякую за чудове надхнення для вдосконалення.
hands
avatar
спасибы вам велике за таке глибоке розумыння за такы щиры почуття.
avatar
8 oles • 02:01, 19.05.2013 [Лінк на твір]
Який свіжий, живий потік (ціла ріка) думок,слів образів! Як вільно дихається в ньому живому Слову! Нічого штучного, все природнє. Дякую! Аж собі захотілось зламати ті грати рими і вийти на волю. hands 55555
avatar
Щиро дякую ы щиро вражений за таку увагу до мого твору.
avatar
11 Trajana • 13:16, 18.06.2013 [Лінк на твір]
table-7


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz