коли кров перетікає тими самими венами день в день, а гортань видає ті самі звуки вона відчуває його своїми генами, а він перекладає на неї свої муки. коли Земля танцює з Сонцем, а Місяць мріє про чергову затемнену ніч вона хоче стати його добровольцем, вона хоче стати в один ряд з лінією його пліч. коли роса виступає на тілі замість поту, коли в роті гіркий присмак самотності, вона мовчки збирає речі і йде на роботу, згораючи від нетерпіння і невідворотності. коли весна забирає останні сили своєю красою, а люди готові тікати на море за складеною минулого року угодою вона справді готова бути собою, а він справді готовий залишитись якоюсь дивною пригодою.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
0
ще раз дякую