світ у склі.
мозок заповнений вщерть думками і відгороджено від світу скляним ковпаком (синім у хмарах у зламаних). люди худі, тонкі, цибаті, кістковидовжені, м"яса і шкіри нема на них - кістки самі. під скляним ковпаком учиняють щось поспіхом, хапаються спохвату, роблять, творять, майструють, будують, руйнують, квапляться, ходять, повзуть ледь живії воші, торохкотять кістковими щелепами ...під скляним ковпаком... смухом оброслі, перемогу радіють, святкують, б"ють в барабани брудоволосі кістками на поталу відданих ...під скляним ковпаком...
Додав: ontoya (27.02.2018)
| Автор: © Ем Скитаній
Розміщено на сторінці : Верлібр
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1824 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!
Nemo : Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА