Нд, 15.06.2025, 08:49
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1484]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1313]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Верлібр
 

на роздоріжжі...

на останньому слові
поставив крапку -
плямою впала з пера
нечепури каламаря...

і хтось брутальний,
смалкий хтось
гримнув дверима,
навстіж їх відчинив!
гучноголосий,
змітає мій світ самоти... -
то був янгол весни!
і... -
входить вона
з оберемком цвітіння,
під галас пташиний
зі співами у передзвін.
теплом і коханням,
красою освячена і осяйна
у строї прозорому... -
крізь хату пройшла
бездоганна,
квітуча
і чарівна!..
пелеринку веселкову
їй на плечах
хвилює тихим
у свіжості подиху
легіт...

милуюсь весною,
що кроком легким
пройшла крізь хату
й крізь мене
у темні і білі хмаринки у небі.
які,
невагомі,
у кольорі міняться
і пригорнулись,
цілують лагідне сонце
і далі пливуть загадкові,
казкові у синьому просторі неба -
і зводять у ньому із мрій і любові
веселкові і веселі,
квітучі у сяєві сонця світи -
у вітанні до них
овація перших травинок!
і... -
дощик цілющий
раптом зірвався і зашумів,
напоює зранену взимку
землю...

на останньому слові
поставив три крапки -
камінчиками їх розкидав,
кинув у ворожбі -
гадаю майбутнє
на покресленому словом папері,
в сумбурність веселу весни
занурений
на
роздоріжжі...

Додав: ontoya (02.03.2018) | Автор: © Ем Скитаній
 
Розміщено на сторінці: Верлібр

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1866 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар

virchi: Щирий, хоч і дещо ідеалізований гімн коханню, який передає глибину почуттів  через поетичні засоби української любовної лірики.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz