Коментувати також можна з та

Вт, 20/11/18, 18:11
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [963]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [130]
Аудіовірші [49]
Українцям [2377]
Вірш-пісня [506]
Вірші про Україну [1357]
Вірші про рідний край [738]
Вірші про мову [159]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [76]
Загадки [15]
Верлібр [139]
Елегія [50]
Історичні вірші [270]
Вірш-усмішка [935]
Вірші про сім'ю [373]
Вірші про рідню [134]
Вірші про жінок [636]
Вірші про чоловіків [97]
Вірші про військових, армію [172]
Вірші про Перемогу, війну [291]
Вірші про кохання [3141]
Вірші про друзів [700]
Вірш-казка [124]
Казка (проза) [23]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [287]
Вірші про дитинство [313]
Вірші про навчання [49]
Вірші про професію [74]
Вірші про eмiгрантів [140]
Вірші в перекладі [692]
Вірші про свята [178]
Вірші про спорт [17]
Вірші про природу [1146]
Вірш-тост, вірш-привітання [87]
Для мене поезія - це [185]
Поети [264]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [270]
Щастя - ... [530]
Жінка - ... [237]
Життя... [3445]
Філософам [1224]
Громадянину [804]
Метафізика [132]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 417

І як без статистики?
загрузка...
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Верлібр
 

один в степу
один в степу.
там сам на сам
із небесами.
у серці рвана рана
від болю самоти.
беззахисний,
не в силі ворухнутися -
бо руки нерухомо
лежать в траві,
роскинуті чужі,
відчуджені від мене.
останнє слово
завмерло на вустах.
і слово те -
був крик із запитанням
до Всесвіта, який
вже тіло огортав
у холод місяця яскравого у небі.
...вуста зніміли...
очі
у відчаю відчинені аж навстіж
в величну темінь ночі,
зірки де миготіють
миттєвостями часу,
забутими колись
в бажанні жити -
нині вже
зірки безмрійні,
байдужі камінці,
пусті забави долі,
іграшки,
чаклунство,
у Космосі мов дивні самоцвіти
мигтіннями кодують тимчасовість,
ховають вічність від буття.
...лежу в степу.
земля із ніжністю у трави огорнула
в духмяні і м"які.
і шлях сплела мені
в безмежність майбуття
барвистими у мріянні квітками... -
сховала там мене,
немов
в колиску
вклала.

Додав: ontoya (08/03/18) | Автор: © Ем Скитаній
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Верлібр
 
Переглянули твір - 217 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 Asedo1949 • 13:54, 09/03/18
Чуттєві  і  болісні  Ваші  роздуми  останнього  подиху  людини.
avatar
4 ontoya • 22:43, 09/03/18
так, сам дивуюсь - звідки воно це у час пробудження сил у природі... - радіти треба, а воно, он, бач, як...дякую, що звернули увагу!
avatar
0
2 leskiv • 20:53, 09/03/18
respect
avatar
5 ontoya • 22:44, 09/03/18
дякую!
avatar
0
3 Таля • 21:43, 09/03/18
Зворушливо! Самотня смерть. 55555
avatar
6 ontoya • 22:45, 09/03/18
дякую! але краще б було - час смерті самоти...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


             Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Крути 2013, Крісман 2 вірш
00:01:17

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz