Я поет, посіваю словами,
Щоб із них, мов із зерняток,
Прокльовувалися паростки
Мудрих думок.
Я поет, висіваю образи,
Вигадані насамоті
У бурхливу ріллю буття.
Вони проростають,
Зіткаються один з одним
І сполахуть протуберанцями сонця,
У суцільній людській безнадії.
Я поет посіваю усім на свята
Поздоровлення, хай вони
Дійдуть аж до сердець
І, відбившись добрими почуттями,
Відгукнуться любов'ю..
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
