Доле
Доле, воле, леле моя! Выд павутиння рясного осіннього До ходіння й кружляння попідтинню. Від розбитих серцевих хвірток І до болю й суму у вигнанні. Доле, воле, леле моя! Чи то так майорить вдалині моя мойра, Чи то серце блукає в пітьмі? Доле, промені розуму дай! Руху двері відкрий нові! Крізь зими зледеніння Неси з пелюстками весни Тонкі шовкові шати, Німі й пророчі вогні... Доле, римо, скрине моя - Там, де усі скарби - Сумом вкрита рідна земля Й майбутнього Зеленаві пагорби.
Додав: juventa_charitina (02.03.2022)
| Автор: © Juventa
Розміщено на сторінці : Верлібр
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1577 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА