Без заголовка
Прийшов пізно, привітався. Примружився, провів поглядом, поцілував. Повільно, прогулюючись, пішли проспектом повз попсований паркан престарого парку. Парк простягся по пагорбу, примарним поглядом проводжав прохожих. Поволі почали пригадуватися перші палкі поцілунки, приємна посмішка, перша пристрасть. Починаю плакати. Питаєш причину. Подумки придумую паралітичні промовки, позбуваюся песимізму просто примусово. Потік приємного прохолодного повітря примусив прокинутися. Пошепки прошу притулитися поближче, ЩОБ повільно померти поряд…
Додав: anastassya (27.04.2010)
| Автор: © Степанова Анастасія
Розміщено на сторінці : Верлібр
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1481
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!