Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Нд, 15.06.2025, 23:22
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [665]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 607
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Верлібр
 

ПОРОЖНЕЧА

валькірія :: ПОРОЖНЕЧА

збільшити

Привітне  сонце  світить  не  для  тебе,
Обмерзле  гілля,  може,  й  не  заквітне,
Розлоге  небо  -  може  і  не  небо  -
Омана  в  висі,  зовсім  непомітна...
Жорстокість  долі  ранить  твою  душу,
Надломиш  крила,  прагнучи  злетіти,
Етюдом  смутку  милуватись  мусиш,
Черствіє  серце  від  облуди  світу...
А  ЧИ  НЕ  ВАРТО  ПОРОЖНЕЧ  ПОЗБУТИСЬ???


Додав: Валькірія (22.10.2010) | Автор: © Наталія Крісман
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Філософам, Верлібр

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 3027 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
avatar
0Спам
1 ЛюК • 07:36, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Страшна річ - Порожнеча. Її позбутися не можна. Можна ігнорувати, можна не впускати... Антипода не знищити... hands
avatar
0Спам
2 Валькірія • 09:29, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Порожнечі слід заповнить світлом віри і любові! yes
avatar
0Спам
5 virchi • 02:06, 23.10.2010 [Лінк на твір]
Так. Саме так порожнечу заповнювали у дитячому кінофільмі "Бесконечная история".
А діти іноді мудріші за дорослих :)
avatar
0Спам
11 Валькірія • 16:43, 23.10.2010 [Лінк на твір]
Стосовно дітей і дорослих - я вважаю, що визначальним тут є не паспортний вік людини, а вік її душі, а це різні речі yes
avatar
0Спам
3 Shtanko • 15:51, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Порожнеча в серці, порожнеча в душі - це власне противага і поле бою. Важко визнавати "оте" - омана висі.
confu9
avatar
0Спам
4 Валькірія • 19:02, 22.10.2010 [Лінк на твір]
В цім світі надто є оман, що заподіюють нам ран... shy
avatar
0Спам
6 virchi • 02:12, 23.10.2010 [Лінк на твір]
А чому б не розмістити вірш додатково у категорії "Верлібр, елегія, акровірш...". Здається йому і там теж місце. yes
avatar
0Спам
10 Валькірія • 16:40, 23.10.2010 [Лінк на твір]
Дякую Вам за підказочку, я так і зробила yes
На майбутнє, якщо матимете цінні поради - я з радістю послухаю :)
avatar
0Спам
7 45tom • 10:44, 23.10.2010 [Лінк на твір]
Варто позбутися, але як?Цікавий твір!
avatar
0Спам
8 Did • 11:35, 23.10.2010 [Лінк на твір]
Якщо боїшся самоти
В туманних сутінках долини, -
Зумій свій страх перемогти
І вийти стрімко на вершину!..
up hands yes
avatar
0Спам
12 Валькірія • 16:49, 23.10.2010 [Лінк на твір]
Колись мені щось таке про людські страхи писалося...
Куди ж то котиться наш світ?
Себе нерідко я питаю.
Та важко той найти одвіт,
Якого ще ніхто не знає.
Думки сумнії і жорстокі
На мене тиснуть звідусіль,
Й мені, що маю більше років,
Згризають душу, наче міль.
Боюся я самотність свою,
Та більше я людей боюсь,
І що задушена юрбою
Колись сама я опинюсь.
Боюсь продати свою душу,
Знайти сумлінню компроміс,
Боюсь того, що жити мушу
В ярмі чужому, повна сліз.
Чого боюсь найбільше з того?
Судить напевно не візьмусь.
Боюся я згнівити Бога
І стрАху власного боюсь...
avatar
0Спам
9 Medbrat • 12:48, 23.10.2010 [Лінк на твір]
Але з іншої сторони -вона дає нам стимул(чи не так?)
Гарна поезія для роздумів hands hands hands
avatar
0Спам
13 natalya-gurkina • 13:52, 25.10.2010 [Лінк на твір]
це добре коли є вільне місце. його можна чимось заповнити)))))
avatar
0Спам
14 Валькірія • 18:48, 25.10.2010 [Лінк на твір]
Добре, коли це місце просто вільне і чекає свого наповнення чимось, значно гірше, коли порожнеча - це частина вигорілої дощенту частини душі, попелище мрій та сподівань, засіяна болем рілля, що ніколи не заколоситься здоровими зернами...
avatar
0Спам
15 natalya-gurkina • 15:49, 29.10.2010 [Лінк на твір]
все залежить від людини.. що хоче те і отримує
avatar
0Спам
16 Валькірія • 16:22, 29.10.2010 [Лінк на твір]
На жаль, в житті бувають ситуації, в яких не все залежить тільки від бажання однієї людини, а деколи й бажання двох буває замало, бо обставини бувають вищими... shy

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz