Ми низько голову схиляєм Перед героями війни , Із святом щиро їх вітаєм, Бо переможцями є Ви.
Над лютим ворогом заклятим, Що зазіхнув на наш покій. Над лютим ворогом проклятим, Що винен в жахі тих подій, Які Були давно в минулом, Але ніхто їх не забув, І вже ніколи незабуде Хоч бич и рік, чи вік минув.[color=red]
Всім, хто в боях загинув сміло, До перемоги не дожив, Бо не жалів не дух, не тіло- Всім Тим, хто кров свою пролив- Для Вас стоїм хвилину тихо Щоб вдячність виказать свою Бо відвели від нас Ви лихо, Загинувши в чужім краю. [color=red] Тож з празником, з Днем Перемоги, Любові , радості, тепла. Ми Вам вклоняємось у ноги, Бажеєм щастя і добра. [color=orange][color=blue]
Дякую за коментар. Дуже проємно , що прочитали. За помилки пробачте, то механічне, а стосовно русизму , то є "издержки" сучасної української мови.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "