АЛЬМАНАХ В ОЧАХ ОСІННЬОГО УЗОРУ, ГОРЯТЬ ВОГНІ МОВ ТІ ЗІРНИЦІ, ТАК ПРОСТО ВСЕ ГЕНІАЛЬНО І ПРОЗОРО, ЗАЙШЛА ВЕСІЛЬ В СІЛЬСЬКІ СВІТЛИЦІ. ПАНІ КАТИРИНО. ЯК ВИ ВЧАСНО ЗІ СВОЇМ ВІРШЕМ. НАШЕ СЕЛО СЬОГОДНІ СВЯТКУЮ ДЕНЬ СЕЛА. СПАСИБІ ВАМ І ЩИРІ МОЇ ВАМ.
Дуже радісно від того,що у села є майбуття(я про своє ,на жаль,так казати не можу),а ще подвоює радість те,що в цьому селі живуть люди із поетичними душами.
Дякую,п.Галино! Гірко дивитися, коли села занепадають, або вимирають.Наше розквітає і збільшується, може тому, що Одеса близенько.Ми на межі з містом, пів години до Дерибасивської.Маршрутки кожні 15хв.
Ай, Катеринко, Сонечко моє!!! Та ви ж моя землячка! А я з Пересипу, з Балтскої дороги, то якраз через Хаджибей навпроти Вашого села!!! Ох і розтревожили ж мені душу!!!
Дякую,п.Алло!Правду кажуть"Одесса- большая деревня" Подивіться, які вибрики долі.Ви із Одеси- зараз на західній Україні, я звідти, живу майже в Одесі, дивно,але це факт.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
