Читання з минулого

“ Від друзів Боже хорони,
Ворогів сам поборю...”
Якщо я знаю хто вони
Збагну я їх історію.

Збагнути друга, непросте,
Якщо такого маєш...
З мечем вогнем на тебе йде
Тайком, а ти кохаєш.

До хати прийняв ти його.
Відкрив свої кімнати,
А він несе до них лайно
І чужу тобі святість.

Но, ти повірив, що він друг.
Дозволив в себе жити.
А він наніс своїх недуг,
Щоб тебе придушити.

І сотні років він душив.
Міняв нам в хаті стіни.
Твій прадід і твій дід терпів
Від нього в Україні.

З брата в варвара змінивсь він,
Щоб твоїм паном бути.
Не дозволяв стати з колін.
Про це й не хотів чути.

Життя нам пише новий шлях.
І ми його приймаємо.
Про нього, ще ніщо в книжках.
Це з досвіду  читаймо.

Життя запитання несе
А відповідь тікає.
В нас правда з чужих джерел б’є
А наші пропадають..