Сліпо вірив я з дитинства слову І легкий був завжди на підйом. І з тих пір, мабуть, не випадково Завжди був для друзів вожаком. Був активним. Проявляв свідомість, Дорожив і честю, і ім*ям. Щось давав нещасним, а натомість Без чогось лишалася сім*я. Так життя котилося поволі, Змінювались люди і місця. Тільки всюду завдавали болю Ті, кому я вірив без кінця. Перед ними вся моя провина- Світ ділив на правду і брехню. І признаюсь чесно - власну спину Лише перед матір*ю прогнув. Відповім за кожне своє слово І за кожну дію відповім. Подарую хворому надію, А здоров*я – побажаю всім. Невесела склалася розмова, Бо душа сумує за гуртом. Я і досі вірю в друзів слово І легкий, як завжди, на підйом.
Вікторе, чудово! Ви пробачите мені манюньке зауваження? Так? Дякую красно!
Радий друзям давнім був і новим, Радувавсь, як зорям астроном.
Червоним виділила два слова, за які запинається мова, причини: наголос у першому випадку і скорочена форма дієслова - речі цілком літературні, але для вашого рівня поезії - низькувато..... Спробуйте занйти щось інше))))
Мені вже хтось поставив мінус чи ще не встиг???)))))
Спобував... Знайшов... Задовільняє? Дякую вам, шановна, за пильність. Не розумію тільки тих, хто боляче реагує на зауваження. Помилитися може кожний - чому ж не поправити...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
