Тривання

Вже грає світло. Скачуть тіні.

Минають місяці, роки...

А я під чужим небом синім

Висловлюю свої думки.

Так як учора також нині,

Коли відходить світ весни,

Тої великої княгині,

Яка продовжує всім сни.

Вона дає кожній дитині

Думку, як в майбуття іти

І нести в серці, мов на спині

В світ мирний свої молитви.

Я впевнений, що в Україні

Стануть колись справжні сини.

Ті, які кривд  її невинні.

Піднесуть рідний  край вони.

                          22.06.2009р.