| Затих, мов кашель, кулемет,  Стрільців легені не зітхають,  Стрекоче тільки час вперед,  Ніхто нас в купу не збирає.    А дні сховалися в кущі,  Говорять словом тамтих років,  Хоч, як колись, гудуть хрущі –  В душі моїй притих неспокій    В свій дім вертаю, наче птах,  Душі і тілу там-то мило,  Сховаю зір свій у кущах,  Де кулемети говорили  05.06.2008р. – 02.2010р. |