Затих, мов кашель, кулемет,
Стрільців легені не зітхають,
Стрекоче тільки час вперед,
Ніхто нас в купу не збирає.
А дні сховалися в кущі,
Говорять словом тамтих років,
Хоч, як колись, гудуть хрущі –
В душі моїй притих неспокій
В свій дім вертаю, наче птах,
Душі і тілу там-то мило,
Сховаю зір свій у кущах,
Де кулемети говорили
05.06.2008р. – 02.2010р.
| 
у Вас 
0
