=== Друзям === Я прожив без протекцій і зайвих монет До тих пір, як по батькові кличуть. Не люблю одягати костюми й кашкет, Хоч у лисих такий давній звичай. Я знайшов рівновагу можливості й сил, Щоб не впасти не ліз на вершини. Наступав у житті я на бруд і на гниль, І не відав утоми й спочину. У житті не святий – помилявся колись, І, буває, що каюся й досі. Тільки я не линяв коли треба, як лис, А тому не соромлюсь відносин. Про самотність відомо мені лише з книг, Бо душа не покрита іржею. Розуміння знаходжу в оточенні тих, Хто, як я, не старіє душею.
Вікторе, я давно вже побачила Вас таким, у Ваших віршах. А тут Ви все тільки підтвердили. Залишається тільки сказати дякую за вірш і брати з Вас приклад.
Ой, Катю, навіщо ти так про мене? Я такий, як усі, а може ще й гірший...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
2
