Тані Зінченко
Мій день мовчав, як сотні інших днів, Моя свіча, як сотні інших, гасла... І світ завмер, як тисячі світів... Завчасно, Господи... завчасно... *** Сміявся день! І я у тому дні! Вогні зірок горіли, як уперше! І раптом захотілося мені У цьому світі просто звершень! *** Тепер я свято вірю в чудеса! І, як не дивно, щиро вірю людям... А я тобі цукерок принесла! Бо знаю, як ти солодощі любиш!
|