|       Тані Зінченко 
 Мій день мовчав, як сотні інших днів,Моя свіча, як сотні інших, гасла...
 І світ завмер, як тисячі світів...
 Завчасно, Господи... завчасно...
 ***
 Сміявся день! І я у тому дні!
 Вогні зірок горіли, як уперше!
 І раптом захотілося мені
 У цьому світі просто звершень!
 ***
 Тепер я свято вірю в чудеса!
 І, як не дивно, щиро вірю людям...
 А я тобі цукерок принесла!
 Бо знаю, як ти солодощі любиш!
 
 |